Гнійно-некротичні хронічні поверхневі захворювання пальців кисті та стопи: аналіз даних літератури і власних спостережень
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.3.75.2015.188Ключові слова:
гнійно-некротичні захворювання пальців кисті та стопи, пароніхія, оніхокриптоз, оніхомікоз, морфогенез, комплексне лікуванняАнотація
Нами проаналізовано за п'ятирічний період 469 випадків деструктивних гнійно-некротичних поверхневих хронічних, комбінованих та поєднаних уражень дистальних відділів пальців кисті та стопи у хворих, віком 14-95 років, 367 чоловіків та 102 жінок. Неускладнені випадки становили 308 осіб, 65,67 % загальної вибірки, в окремих субвибірках, згідно з проведеним розподілом за нозологічними формами, – 65,96-75 %; ускладнені, поєднані та комбіновані хронічні ураження стверджено в 161 пацієнта, 34,33 % загальної вибірки (без урахування травматичних пошкоджень – 40,92 %), в окремих субвибірках – 25-34,04 %. Встановлено, що хронічну пароніхію найчастіше спричиняє Candіdа albіcans; у 200 пацієнтів (42,64 %) діагностовано змішану інфекцію. Констатовано 93 випадки неускладненого (65,96 % субвибірки) та 48 – ускладненого (34,04 % субвибірки) оніхокриптозу. У них виконували резекцію нігтя, доповнену протирецидивними заходами. Видалення уражених нігтів здійснювали в пацієнтів із мікотичними ураженнями (також застосовували місцеву та системну антимікотичну терапію). Досліджено аспекти морфогенезу деструктивних мікотичних уражень. Різноманітність чинників етіології та патогенезу гнійно-некротичних хронічних уражень стопи, сприяючи виникненню, прогресуванню та рецидивному перебігу цих захворювань, створює об'єктивні труднощі діагностики. Проведений аналіз обґрунтовує доцільність встановлення прогностичних взаємозв’язків між клінічними варіантами гнійно-некротичної хронічної, комбінованої та поєднаної патології дистальних відділів кисті та стопи.
Посилання
Verhun A.R. Polyetiological connected nail infections: clinical observations and analysis features ambulatory surgery. Acta Medica Leopoliensia. 2005; 11 (1): 64-66 (in Ukrainian).
Verhun A.R., Kotyk V.V. Application serratsiopeptydazy in treatment of patients with tryhofitiynyy subungual hyperkeratosis complicated ingrown nails. Shpytal'na khirurhiia. 2006; 2: 36-39 (in Ukrainian).
Verhun A.R., Kotyk V.V. Onychomycosis associated with ingrown nail: clinical and morphological aspects of surgical treatment of choice. Acta Medica Leopoliensia. 2006; 12 (1): 119-122 (in Ukrainian).
Verhun A.R., Kotyk V.V. Surgical removal of the nail plate destructive onychomycosis patients: analysis of some proprietary methods. Praktychna medytsyna. 2008; XIV (2): 88-93 (in Ukrainian).
Kotyk V.V., Prots'ko V.V., Verhun A.R. Acute purulent surgical onihopatolohiya: some differential diagnostic criteria. Praktychna medytsyna. 2008; XIV (1): 136-139 (in Ukrainian).
Sergeev A.Yu., Ivanov O.L., Sergeev Yu.V. Research of modern epidemiology of onychomycosis. Vestnik dermatologii i venerologii. 2002; 3: 31-35 (in Russian).
Kotyk V.V., Verhun A.R. Onychomycosis foot: etiological and pathogenetic study of some aspects of surgical treatment of complex. Praktychna medytsyna. 2005; 11 (3): 27-33 (in Ukrainian).
Ivanov O.A., Sergeev Yu.V., Sergeev A.Yu. Onychomycosis in Russia: from research to effective treatment and prevention of the most massive human diseases. Kremlevskaya meditsina. 2004; 2: 25-29 (in Russian).
Verhun A.R. The method of removing nail at onihohryfozi, complicated compression fabrics and eponihealnyh onihokryptozom. № u200710251; 2007 (in Ukrainian).
Verhun A.R., Kotyk V.V. Method of mobilization and removal of the nail plate with uncomplicated mikotychnomu subungual hyperkeratosis. № u200714070; 2008 (in Ukrainian).
Verhun A.R., Kotyk V.V. The method of removing the nail plate at mikotychnomu subungual hyperkeratosis complicated by the fragmentation of the nail plate. № u200714072; 2008 (in Ukrainian).
Sergeev A.Yu., Sergeev Yu.V. Onychomycosis: on the way to solving the problem. Consilium Medicum. 2003; 5 (3): 128-135 (in Russian).
Sergeev A.Yu. A new concept of the pathogenesis of onychomycosis. Vestnik dermatologii. 2001; 5: 8-11 (in Russian).
Sergeev Yu.V., Sergeev A.Yu. Fungal diseases. Sankt-Peterburg; 2004 (in Russian).
Tarasova I.O., Sergeev A.Yu., Lysenko V.I. The effectiveness of combined therapy for severe forms of onychomycosis. Problemy meditsinskoy mikologii. 2002; 4 (2): 94 (in Russian).
Reyzelman A.M., Trombello K.A., Vayser D.J. Are antibiotics necessary in the treatment of locally infected ingrown toenails? Arch. Fam. Med. 2000; 9 (9): 930-932.
Burkhart C.N., Burkhart C.G., Gupta A.K. Dermatophytoma: recalcitrance to treatment because of existence of fungal biofilm. J. Am. Acad. Dermatol. 2002; 47 (4): 629-631.
Davis J.H. Clinical Surgery. Vol. 1. St. Louis. Washington-Toronto: The C. V. Mosbi Compani. 1987.
Gupta A.K., Gregurek-Novak T. Efficacy of itraconasole, terbinafine, fluconazole, griseofulvin, and ketoconazole in the treatment of Scopulariopsis brevicaulis causing onychomycosis of the toes. Dermatology. 2001; 202: 235-238.
Gupta A.K. Onychomycosis in the elderly. Drugs Aging. 2000; 16: 397-407.
Gupta A.K., Konnikov N., Lynde C.W. Single-blind, randomized, prospective study on terbinafine and itraconasole for treatment of dermatophyte toenail onychomycosis in the elderly. J. Am. Acad. Dermatol. 2001. 44: 479-484.
Mukherjee P.K., Leidich S.D., Isham N. Clinical Trichophyton rubrum strain exhibiting primary resistance to terbinafine. Antimicrob. Agents Chemother. 2003; 47 (l): 82-86.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 A. R. Verhun
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).