Постімплантаційна фібриляція передсердь у хворих старших вікових категорій з неішемічною патологією серця

D. Yu. Uzun, G. S. Taktashov, O. V. Sinyachenko, N. V. Grona

Анотація


Метою і задачами дослідження стали вивчення характеру перебігу постімплантаційної фібриляції передсердь (ФП) у хворих старших вікових категорій та визначення окремих ланок її патогенетичних побудов. Обстежено 387 пацієнтів віком 65-80 років з імплантованим електрокардіостимулятором. Серед них, як об’єкт дослідження, включено 46 (12 %) осіб (30 чоловіків і 16 жінок) з неішемічною постімплантаційною ФП без ознак стенозувального атеросклерозу вінцевих артерій серця. Постімплантаційна ФП у літніх пацієнтів характеризується симптомами запаморочення, неішемічним болем у прекардіальній ділянці, задишкою, стомленням при фізичному навантаженні, переважно надшлуночковою екстрасистолією, дифузними змінами, гіпертрофією міокарда та дилатацією порожнин лівих відділів серця, діастолічною дисфункцією лівого шлуночка, різними класами шлуночкових порушень ритму, легеневою гіпертензією, наявністю дегенеративних змін клапанів серця. У пацієнтів старших вікових категорій з постімплантаційною ФП формується складний багатофакторний комплекс патологічних порушень, який виявляється змінами реологічних властивостей крові (гіперв’язкістю, гіперагрегацією формених елементів), стану білково-ліпідного метаболізму та міокардіального ремоделювання, наявністю системного запалення і ендотеліальної дисфункції судин.


Ключові слова


електрокардіостимуляція; передсердя; фібриляція; перебіг; патогенез

Повний текст:

PDF

Посилання


Dziak HV, Zharinov OI. Atrial fibrillation. Kyiv: Chetverta khvylia; 2011. 192 p. (in Ukrainian).

Djadyk AI, Bagrij AJe. Cardiovascular diseases in the elderly. Kiev: Ljudi v belom; 2013. 170 p. (in Russian).

Zharinov OI, Levchuk NP. Clinical features and treatment of patients with persistent atrial fibrillation. Sertse i sudyny. 2013;4:122-30. (in Ukrainian).

Kovalenko VM. Diagnosis and treatment of atrial fibrillation. Kyiv: Morion; 2015. 158 p. (in Ukrainian).

Skybchyk VA, Melen' IuP. Atrial fibrillation: current approaches for the prevention of thromboembolic complications. Liky Ukrainy. 2015;186(1):14-6. (in Ukrainian).

Xue-Jun R, Zhihong H, Ye W. A clinical comparison between a new dual-chamber pacing mode-AAIsafeR and DDD mode. Am. J. Med. Sci. 2015;339(2):145-47.

Kosiuk J, Koutalas E, Doering M. Comparison of dabigatran and uninterrupted warfarin in patients with atrial fibrillation undergoing cardiac rhythm device implantations. Case-control study. Circ. J. 2014;78(10):2402-407.

Quirino G, Giammaria M, Corbucci G. Diagnosis of paroxysmal atrial fibrillation in patients with implanted pacemakers: relationship to symptoms and other variables. Pacing Clin. Electrophysiol. 2009;32(1):91-8.

Aydin U, Yilmaz M, Duzyol C. Efficiency of postoperative statin treatment for preventing new onset postoperative atrial fibrillation in patients undergoing isolated coronary artery bypass grafting: a prospective randomized study. Anat. J. Cardiol. 2014;12(1):10-4.

Crosato M, Calzolari V, Franceschini E. Implanting cardiac rhythm devices during uninterrupted warfarin therapy: a prospective, single center experience. J. Cardiovasc. Med. 2015;16(7):503-06.

Korantzopoulos P, Liub T. RDW as a marker of postoperative atrial fibrillation. Int. J. Cardiol. 2015;191(3):109-16.

Matusik P, Woznica N. Atrial fibrillation before and after pacemaker implantation (WI and DDD) in patients with complete atrioventricular block. J. Pol. Merkur. Lekarski. 2010;28(167):345-49.

Krishnamoorthy S, Khoo CM, Lim HS, Lip GY. Predictive value of atrial high-rate episodes for arterial stiffness and endothelial dysfunction in dual-chamber pacemaker patients. Eur. J. Clin. Invest. 2014;44(1):13-21.

Dagres N, Iliodromitis EK, Lekakis JP. Ranolazine for the prevention or treatment of atrial fibrillation: a systematic review. J. Cardiovasc. Med. 2014;15:254-59.

Zannad F, McMurray JJ, Drexler H. Rationale and design of the eplerenone in mild patients hospitalization and survival study in heart failure. Eur. J. Heart Fail. 2013;12:617-22.

Silva R, Pereira T, Martins V. Effectiveness of atrial antitachycardia pacing in the treatment of paroxysmal atrial fibrillation in patients with pacemakers. Rev. Port. Cardiol. 2014;33(12):781-88.

Yedlapati N, Fisher JD. Pacemaker diagnostics in atrial fibrillation: limited usefulness for therapy initiation in a pacemaker practice. Pacing Clin. Electrophysiol. 2014;37(9):1189-197.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






DOI: https://doi.org/10.24061/103519

Copyright (c) 2017 D. Yu. Uzun, G. S. Taktashov, O. V. Sinyachenko, N. V. Grona

Технічний редактор журналу, к.мед.н. М. Степанченко, 2015-2017