Фактори ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза з урахуванням мікробного чинника

Автор(и)

  • E. O. Grygoriev
  • P. O. Sytnik
  • A. V. Diakov
  • O. G. Sytnik

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.2.94.2020.39

Ключові слова:

гнійно-запальні захворювання органів малого таза, фактори ризику, мікробний спектр

Анотація

Мета роботи – визначення факторів ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза, враховуючи мікробний чинник.

Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 47 хворих, які перенесли ургентне хірургічне лікування, з приводу гнійно-запальних захворювань органів малого таза в гінекологічному відділенні міської клінічної лікарні №1 міста Одеси за 2014-2019 роки.

Результати. Середній вік пацієнтів склав (38,3±1,5) років. Хворі перебували в стаціонарі в середньому 10,5±0,5 доби. З'ясовано, що початок статевого життя у пацієнток склав (14,6±1,66) років. Післяопераційні гнійно-септичні ускладнення (ГСУ) спостерігалися у 18 жінок (38,3%), з яких 13 жінок мали штучне переривання вагітності в анамнезі, тобто 72,2% (RR = 1,22). Із 30 випадків (63,8%) позитивного інтраопераційного бактеріального засіву 22 жінки (73,3%) мали в анамнезі штучне переривання вагітності (OR = 1,93). Монокультура визначалася у 24 пацієнток (80,0%), а мікробні асоціації –у шести жінок (20,0%). Виявлено залежність між наявністю мікробної асоціації і наявністю в анамнезі жінки штучних абортів (RR = 1,67). При зборі анамнезу захворювання, яке передавалося статевим шляхом, відзначали 19 жінок, що становило 40,4%. З них післяопераційні ГСУ спостерігалися у 12 пацієнток (RR = 2,94).

Висновки. 1. При оцінці відносного ризику встановлено, що найбільше значення для розвитку гнійно-запальних захворювань органів малого таза мають раніше перенесені інфекції статевим шляхом передачі, артифіціальні аборти, ранній дебют статевого життя, низький рівень контрацепційної культури і проміскуїтет. 2. Показано, що наявність в анамнезі жінки штучних абортів підвищує ризики виникнення гнійно-запального процесу. Так, з 18 хворих, в яких спостерігався розвиток післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, 13 жінок в анамнезі мали штучне переривання вагітності, тобто 72,2% (RR = 1,22). 3. Частота гнійно-септичних ускладнень залежить від тяжкості стану хворого і ознак загальної інтоксикації. У хворих, які перенесли позалікарняний аборт, частота розвитку гнійно-септичних ускладнень становила 100%, а середня кількість лейкоцитів - 22,0±3,0 (RR = 3,3, p <0,05).

Посилання

Kornats'ka AH, Vovk IB, Chubei HV. Zapal'ni zakhvoriuvannia orhaniv maloho taza, sprychyneni infektsiiamy, scho peredaiut'sia statevym shliakhom [Inflammatory diseases of the pelvic organs caused by sexually transmitted infections]. Zdorov'ia Ukrainy. 2012;12:38-9. (in Ukrainian).

Yakovleva NV. Organosokhranyayushchie printsipy lecheniya gnoynykh vospalitel'nykh zabolevaniy organov malogo taza u zhenshchin reproduktivnogo vozrasta [Organ-saving principles for the treatment of purulent inflammatory diseases of the pelvic organs in women of reproductive age]. Politravma. 2009;3:29-34. (in Russian).

Bugg CW, Taira T. Pelvic Inflammatory Disease: Diagnosis And Treatment In The Emergency Department. Emerg Med Pract. 2016;18(12):1-24.

Sytnik PO. Stan mikrobiotsenozu statevoi systemy u zhinok z hniinymy zapal'nymy protsesamy orhaniv maloho taza [The state of the microbiocenosis of the reproductive system in women with purulent inflammatory processes of the pelvic organs]. Zdorov'e zhenshchiny. 2016;6:127-30. doi 10.15574/HW.2016.112.127. (in Ukrainian).

Pelvic Inflammatory Disease: Medscape Reference [Internet]. [Citen 2019 Apr 7]. Available from: http://emedicine.medscape.com/article/256448-overview.

Farah Naaz, Noman Khan, Adnan Mastan. Risk factors of pelvic inflammatory disease: A prospective study. International Journal of Herbal Medicine. 2016;4(4):129-33.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-04

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ