Ефективність дезобструктивної терапії при атопічній бронхіальній астмі у школярів
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.3.75.2015.138Ключові слова:
бронхіальна астма, школярі ефективність лікуванняАнотація
З метою підвищення ефективності лікувальних заходів у періоді загострення атопічної бронхіальної астми у школярів на підставі оцінки особливостей дезобструктивної терапії сформовано дві клінічні групи спостереження. До І клінічної групи увійшли 48 школярів, хворих на атопічну бронхіальну астму, групу порівняння сформували 26 їх однолітків з неатопічною бронхіальною астмою. У роботі показано, що частка дітей, які отримували глюкокортикостероїди системної
дії, була дещо вищою при атопічному фенотипі, ніж у групі порівняння. Зниження абсолютного ризику використання системних глюкокортикостероїдів у пацієнтів зі швидким типом ацетилювання відносно «повільних» ацетиляторів становило 12,0 %, зниження відносного ризику – 16,0 % при числі хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату – 8,3. Зниження абсолютного ризику використання глюкокортикостероїдів у пацієнтів з генотипом Т1+М1+ по відношенню до дітей із поліморфізмом вказаних генів становив 6,8 %, зниження відносного ризику – 8,3 %
при числі хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату – 14,7.
Посилання
Emchenko N.L., Tsyganenko O.I., Kovalevskaya T.V. Universal method for the determination of nitrates in the body's biomass. Klinicheskaya i laboratornaya diagnostika. 1994; 6: 19-20 (in Russian).
Babadzhan V.D., Kuznietsova L.V., Nazarenko N.I. Imunopatohenetychni and diagnostic aspects of inflammatory phenotypes of asthma. Imunolohiia ta alerholohiia: nauka i praktyka. 2011; 3: 51-60 (in Ukrainian).
Kurbacheva O.M., Pavlova K.S. Phenotypes and endotypes of bronchial asthma: from pathogenesis and clinical picture to the choice of therapy. Rossiyskiy allergologicheskiy zhurnal. 2013; 1: 15-24 (in Russian).
MOH Ukraine №767 from 27.12.2005. The protocol for diagnosis and treatment of asthma in children (in Ukrainian).
Umanets T.R. Forming phenotype of asthma in preschool children. Astma ta alerhiia. 2012; 1: 18-22 (in Ukrainian).
Umanets' T.R., Lapshyn V.F. The modern concept of asthma phenotyping. Zdorov’ia Ukrainy. 2014; 52-54 (in Ukrainian).
Chikina S.Yu. A new look at the phenotypes of bronchial asthma. Atmosfera. Pul'monologiya i alergologuya. 2012; 2: 2-6 (in Russian).
Agache C., Akdis C., Jutel M. Untangling asthma phenotypes and endotypes. Eur. J. Of Allergy and Clinical Immunology. 2012; 67: 835-846.
Fashy J.V. Identifying Clinical Phenotypes ofasthma. Am. J. Respir. Crit. CareMed. 2010; 181: 296-297.
Global initiative for asthma. Pocket guide for asthma management and prevention. 2009.
Horvath I., Hunt J., Barnes P.J. Exhaled breath condensate: methodological recommendations and unresolved questions. Eur. Respir. J. 2005; 26: 523-548.
Wenzel S.E. Asthma phenotypes: the evolution to molecular approach. Nat. Med. 2012; 18 (5): 716-725.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 L. A. Ivanova
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).