Вплив аторвастатину на ліпідний профіль у хворих на ішемічну хворобу серця залежно від генотипу за ɛ2/ɛ3/ɛ4 поліморфізмом гена аполіпопротеїну Е та маси тіла
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.3.75.2015.160Ключові слова:
ішемічна хвороба серця, поліморфізм гена аполіпопротеїну Е, ліпідний профіль, ожиріння, статиниАнотація
З метою дослідити вплив аторвастатину на ліпідний профіль у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) залежно від генотипу за ɛ2/ɛ3/ɛ4 поліморфізмом гена аполіпопротеїну Е (апоЕ) та маси тіла обстежено 150 хворих на ІХС. Дослідження ɛ2/ɛ3/ɛ4 поліморфізму (rs7412 та rs429358) гена апоЕ проводили методом полімеразної ланцюгової реакції з наступним аналізом довжини рестрикційних фрагментів. Визначення спектра ліпідів крові здійснювали на початку дослідження та через місяць лікування. Діагностику та лікування ІХС здійснювали згідно з Наказом МОЗ України № 436 від 03.07.2006 року. Всі пацієнти отримували базову терапію, яка включала: антикоагулянти, антиагреганти, β-блокатори, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, антиангінальні засоби та статини (аторвастатин у дозі 40 мг на добу). Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою SPSS 17.0. Контрольну групу склали 50 практично здорових осіб. У хворих на ІХС найбільш розповсюдженим серед гомозигот є ɛ3/ɛ3 генотип (62,7 %), а серед гетерозигот ‒ ɛ3/ɛ4 генотип (21,3 %). Встановлено, що у хворих на ІХС показники загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), тригліцеридів (ТГ) та індексу атерогенності (ІА) були вірогідно вищими, а показник холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) вірогідно нижчим порівняно з групою контролю (р<0,001). Вміст холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) був вищим у хворих на ІХС порівняно з групою контролю, але статистично значимої відмінності не виявлено (р>0,05). Виявлено, що в осіб із ɛ4/ɛ4 генотипом за ɛ2/ɛ3/ɛ4 поліморфізмом гена апоЕ до лікування вміст ХС ЛПВЩ був вірогідно нижчим, а ІА вірогідно вищим порівняно із ɛ3/ɛ4, ɛ3/ɛ3 та ɛ2/ɛ3 генотипами (р=0,015, р=0,013 відповідно). Вміст ЗХС, ХС ЛПДНЩ, ХС ЛПНЩ, ТГ та ІА через місяць лікування був вірогідно нижчим, а вміст ХС ЛПВЩ вірогідно вищим у пацієнтів із ɛ3/ɛ3, ɛ3/ɛ4, ɛ2/ɛ3 та ɛ4/ɛ4 генотипами (р<0,0001). У пацієнтів із ɛ3/ɛ3 генотипом лікування аторвастатином асоціювалося зі зниженням вмісту ЗХС на 13 %, ХС ЛПДНЩ ‒ на 16,7 %, ТГ ‒ на 15,4 %, ІА ‒ на 29,4 % та підвищенням ХС ЛПВЩ на 20 % порівняно з вихідним вмістом. Вміст ХС ЛПНЩ вірогідно знижувався у пацієнтів із ɛ3/ɛ3 генотипом на 23,3 %, а в осіб із ɛ2/ɛ3, ɛ3/ɛ4 та ɛ4/ɛ4 генотипами – на 20 %, 18,8 % та 13,8 % відповідно. Доведено, що у хворих на ІХС з різною масою тіла при лікуванні аторвастатином виявлено вірогідне зниження вмісту ЗХС, ХС ЛПДНЩ, ХС ЛПНЩ, ТГ, ІА та вірогідне підвищення вмісту ХС ЛПВЩ порівняно з такими показниками до лікування (р<0,0001). У хворих на ІХС із нормальною масою тіла (НМТ) через місяць лікування виявлено вірогідне зниження вмісту ХС ЛПДНЩ на 20 %, ТГ ‒ на 13,6 %, а в пацієнтів із зайвою масою тіла (ЗМТ) ‒ зниження вмісту ЗХС на 14,3 % та ІА ‒ на 29,7 %. Вміст ХС ЛПВЩ підвищувався на 20 % у пацієнтів із ЗМТ та ожирінням, а в осіб із НМТ ‒ на 9,1 %. Досліджено, що вміст ХС ЛПНЩ у пацієнтів із ЗМТ та НМТ знижувався на 21,9 % та 21,2 % відповідно, а в осіб із ожирінням ‒ на 17,9 %, але цільового значення не досягав. Встановлено, що гіполіпідемічна ефективність залежала від генотипу за ɛ2/ɛ3/ɛ4 поліморфізмом гена апоЕ та була найвищою за наявності ɛ3/ɛ3 генотипу. Це підтверджується вірогідним зниженням вмісту ЗХС на 13 %, ХС ЛПДНЩ ‒ на 16,7 %, ХС ЛПНЩ ‒ на 23,3 %, ТГ ‒ на 15,4 % та вірогідним підвищенням вмісту ХС ЛПВЩ на 20 % від вихідних показників порівняно з іншими дослідженими генотипами. Гіполіпідемічна ефективність була вищою у хворих на ІХС із ЗМТ та НМТ, про що свідчить вірогідне зниження вмісту ЗХС на 14,3 %, ХС ЛПНЩ ‒ на 21,9 %, ІА ‒ 29,7 % та підвищення вмісту ХС ЛПВЩ на 20 % від вихідних показників у пацієнтів із ЗМТ та вірогідне зниження вмісту ХС ЛПДНЩ на 20 %, ТГ ‒ на 13,6 % від вихідних показників в осіб із НМТ порівняно з пацієнтами, які мали ожиріння.
Посилання
Malyshev P.P., Mal'makova Z.Yu., Meshkov A.N., Kukharchuk V.V. Influence of polymorphism of cytochrome P450 and apolipoprotein E genes on the therapeutic efficacy of statins. Kardiologiya. 2010; 60 (8): 69-75 (in Russian).
Teraz Ya.M., Pavlikova E.P., Balatskiy A.V. Influence of early appointment of atorvastatin on the dynamics of inflammation markers and lipid profile parameters depending on polymorphism of apolipoprotein E. Klinicheskaya farmakologiya i terapiya. 2007; 16 (4): 66-71 (in Russian).
Dedov I.I., Tyul'pakov A.N., Chekhonin V.P. Personalized medicine: current status and prospects. Vestnik RAMN. 2012; 12: 4-12 (in Russian).
Romantsova T.I. Epidemic of obesity: obvious and probable causes. Ozhirenie i metabolizm. 2011; 1: 5-19 (in Russian).
Chernyak O.O. The study of adipokines and polymorphism of genes regulating lipid metabolism in patients with obesity. Dis. Cand. Biol. Science. Moskow; 2014 (in Russian).
Bennet A.M., Angelantonio E.Di, Ye Z. Association of apolipoprotein E genotypes with lipid levels and coronary risk. JAMA. 2007; 298 (11): 1300-1311.
Kofler B.M., Miles E.A., Curtis P. Apolipoprotein E genotype and the cardiovascular disease risk phenotype: impact of sex and adiposity (the FINGEN study). Atherosclerosis. 2012; 221: 467-470.
Zende P.D., Bankar M.P., Kamble P.S., Momin A.A. Apolipoprotein E gene polymorphism and its effects on plasma lipids in arteriosclerosis. J. Clin. Diagn. Res. 2013; 7: 2149-2152.
Zintzaras E., Kitsios E.D., Triposkiadis F. ApoE gene polymorphisms and response to statin therapy. Pharmacogenomics J. 2009; 9: 248-257.
Maitland-van der Zee A.H., Klungel O.H., Stricker B.H. Genetic polymorphisms: importance for response to HMG-CoA reductase inhibitors. Atherosclerosis. 2002; 163: 213-222.
Hubacek J.A., Vrablik M. Effect of apolipoprotein E polymorphism on statin-induced decreases in plasma lipids and cardiovascular events. Drug Metabol. Drug Interact. 2011; 26: 13-20.
Mangravite L.M., Thorn C.F., Krauss R.M. Clinical implications of pharmacogenomics of statin treatment. Pharmacogenomics J. 2006; 6: 360-374.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 O. V. Psarova
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).