Бактеріальні інфекції у хворих на цироз печінки
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.3.75.2015.186Ключові слова:
бактеріальні інфекції, цироз печінки, діагностика, лікування, профілактикаАнотація
Метою даного огляду є ознайомлення широкого кола лікарів загальної практики, гастроентерологів, хірургів, реаніматологів із найбільш важливими досягненнями у вивченні етіології, патогенезу, особливостей клінічної картини, діагностики, лікування та профілактики інфекцій, які ускладнюють цироз печінки. Бактеріальні інфекції зумовлюють високу смертність серед хворих на цироз печінки. Ця категорія пацієнтів частіше за інших госпіталізованих хворих схильна до виникнення інфекцій. У пацієнтів із цирозом печінки інфекційні ускладнення можуть призводити як до декомпенсації цирозу, так і до розвитку печінкової та/або позапечінкової органної недостатності. Рання діагностика і своєчасний початок адекватної антибактеріальної терапії є основними принципами лікування хворих на цироз печінки з бактеріальними інфекціями.
Посилання
Jalan R., Gines P., Olson J. Acuteon-chronic liver failure. J. Hepatol. 2012; 57: 1336-1348.
Moreau R., Jalan R., Gines P. Acute-onchronic liver failure is a distinct syndrome that develops in patients with acute decompensation of cirrhosis. Gastroenterology. 2013; 144: 1426-1437.
Deshpande A., Pasupuleti V., Thota P. Acid-suppressive therapy is associated with spontaneous bacterial peritonitis in cirrhotic patients: a meta-analysis. J. Gastroenterol. Hepatol. 2013; 28: 235-242.
Assimakopoulos S. F. Uncovering the molecular events associated with increased intestinal permeability in liver cirrhosis: the pivotal role of enterocyte tight junctions and future perspectives. J. Hepatol. 2013; 59: 1144-1146.
Len O., Otero J.De., Almirante B. Bacteriemia caused by Neisseria subflavia and neutrocytic ascites in a female patient with hepatic cirrhosis. Enferm. Infect. Microbiol. Clin. 1996; 14: 334-335.
Jalan R., Fernandez J., Wiest R. Bacterial infections in cirrhosis: a position statement based on the EASL Special Conference 2013. J. Hepatol. 2014; 60: 1310-1324.
Fernandez J., Navasa M., Gomez J. Bacterial infections in cirrhosis: epidemiological changes with invasive procedures and norfloxacin prophylaxis. Hepatology. 2002; 35: 140-148.
Bunchorntavakul C., Chavalitdhamrong D. Bacterial infections other than spontaneous bacterial peritonitis in cirrhosis. World J. Hepatol. 2012; 4: 158-168.
Viasus D., Garcia-Vidal C., Castellote J. Community-acquired pneumonia in patients with liver cirrhosis: clinical features, outcomes, and usefulness of severity scores. J. Medicine (Baltimore). 2011; 90: 110-118.
Merli M., Lucidi C., Giannelli V. Cirrhotic patients are at risk for health care-associated bacterial infections. Clin Gastroenterol. Hepatol. 2010; 8: 979-985.
Cervoni J.P., Thevenot T., Weil D. Creactive protein predicts short-term mortality in patients with cirrhosis. J. Hepatol. 2012; 56: 1299-1304.
Dever J.B., Sheikh M.Y. Review article: spontaneous bacterial peritonitis - bacteriology, diagnosis, treatment, risk factors and prevention. Aliment Pharmacol. Ther. 2015; 41: 1116-1131.
Nousbaum J.B., Cadranel J.F., Nahon P. Diagnostic accuracy of the Multistix 8 SG reagent strip in diagnosis of spontaneous bacterial peritonitis. Hepatology. 2007; 45: 1275-1281.
Riggio O., Marzano C., Angeloni S. Do we really need alternatives to polymorphonuclear cells counting in ascitic fluid? Gastroenterology. 2009; 136: 728-729.
Gines P., Angeli P., Lenz K. EASL clinical practice guidelines on the management of ascites, spontaneous bacterial peritonitis, and hepatorenal syndrome in cirrhosis. J. Hepatol. 2010; 53: 397-417.
Tritto G., Bechlis Z., Stadlbauer V. Evidence of neutrophil functional defect despite inflammation in stable cirrhosis. J. Hepatol. 2011; 55: 574-581.
Fernandez J., Gustot T. Management of bacterial infections in cirrhosis. J. Hepatol. 2012; 56: 1-12.
Tandon P., Delisle A., Topal J.E. High prevalence of antibioticresistant bacterial infections among patients with cirrhosis at a US liver center. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2012; 10: 1291-1298.
Goel G.A., Deshpande A., Lopez R. Increased rate of spontaneous bacterial peritonitis among cirrhotic patients receiving pharmacologic acid suppression. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2012; 10: 422-427.
Teltschik Z., Wiest R., Beisner J. Intestinal bacterial translocation in rats with cirrhosis is related to compromised Paneth cell antimicrobial host defense. Hepatology. 2012; 55: 1154-1162.
Casas M., Soriano G., Ayala E. Intravenous albumin is not necessary in cirrhotic patients with spontaneous bacterial peritonitis and low-risk mortality. J. Hepatol. 2007; 76: 91.
Arvaniti V., D’Amico G., Fede G. Infections in patients with cirrhosis increase mortality four-fold and should be used in determining prognosis. Gastroenterology. 2010; 139: 1246-1256.
Anty R., Tonohouan M., Ferrari-Panaia P. Low Levels of 25-Hydroxy Vitamin D are Independently Associated with the Risk of Bacterial Infection in Cirrhotic Patients. Clin. Transl. Gastroenterol. 2014; 5: 56.
Medzhitov R., Schneider D.S., Soares M.P. Disease tolerance as a defense strategy. Science. 2012; 335: 936-941.
Thabut D., Massard J., Gangloff A. Model for end-stage liver disease score and systemic inflammatory response are major prognostic factors in patients with cirrhosis and acute functional renal failure. Hepatology. 2007; 46: 1872-1882.
Mandorfer M., Bota S., Schwabl P. Nonselective β blockers increase risk for hepatorenal syndrome and death in patients with cirrhosis and spontaneous bacterial peritonitis. Gastroenterology. 2014; 146: 1680-1690.
Gines P., Rimola A., Planas R. Norfloxacin prevents spontaneous bacterial peritonitis recurrence in cirrhosis: results of a double-blind, placebocontrolled trial. Hepatology. 1990; 12: 716-724.
Appenrodt B., Grunhage F., Gentemann M.G. Nucleotide-binding oligomerization domain containing 2 (NOD2) variants are genetic risk factors for death and spontaneous bacterial peritonitis in liver cirrhosis. Hepatology. 2010; 51: 1327-1333.
Chen C.H., Shih C.M., Chou J.W. Outcome predictors of cirrhotic patients with spontaneous bacterial empyema. Liver Int. 2011; 31: 417-424.
Pande C., Kumar A., Sarin S.K. Small-intestinal bacterial overgrowth in cirrhosis is related to the severity of liver disease. Aliment Pharmacol. Ther. 2009; 29: 1273-1281.
Fernandez J., Acevedo J., Castro M. Prevalence and risk factors of infections by multiresistant bacteria in cirrhosis: a prospective study. Hepatology. 2012; 55: 1551-1561.
Terra C., Guevara M., Torre A. Renal failure in patients with cirrhosis and sepsis unrelated to spontaneous bacterial peritonitis: value of MELD Score. Gastroenterology. 2005; 129: 1944-1953.
Runyon B.A. Management of adult patients with ascites due to cirrhosis: an update. Hepatology. 2009; 49: 2087-2107.
Runyon B.A. Runyon Practice Guidelines Committee, American Association for the Study of Liver Disease (AASLD): Management of Adult Patients With Ascites Due to Cirrhosis. Hepatology. 2004; 23: 841-856.
Chang C.S., Chen G.H., Lien H.C. Small intestine dysmotility and bacterial overgrowth in cirrhotic patients with spontaneous bacterial peritonitis. Hepatology. 1998; 28: 1187-1190.
Mattos A.A., Buffe F., Mastalir E.T. Sobrevida hospitalar dos pacientes cirróticos com bacterioascite. Gastroenterologia e Endoscopia Digestiva. 2000; 18: 117-120.
Nischalke H.D., Berger C., Aldenhoff K. Toll-like receptor (TLR) 2 promoter and intron 2 polymorphisms are associated with increased risk for spontaneous bacterial peritonitis in liver cirrhosis. J. Hepatol. 2011; 55: 1010-1016.
Wiest R., Krag A., Gerbes A. Spontaneous bacterial peritonitis: recent guidelines and beyond. Gut. 2012; 61: 297-310.
Wiest R., Schoelmerich J. Secondary peritonitis in cirrhosis: “oil in fire”. J. Hepatol. 2010; 52: 7-9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 T. V. Тkachenko, L. O. Pentiuk, N. O. Pentiuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
