ВПЛИВ СТРУМУ ВИСОКОЇ ЧАСТОТИ LIGA SURE НА СТРУКТУРУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ ВУЗЛОВОМУ ЗОБІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.4.76.2015.214Анотація
У хірургічному лікуванні патології щитоподібної залози все частіше використовуються фізичні методи дисекції і коагуляції тканин із застосуванням
монополярної і біполярної коагуляції, а також електрогенератора високої частоти Liga Sure. Нез’ясованим є морфофункціональний стан залишеної частки щитоподібної залози при виконанні гемітиреоїдектомії з допомогою даних технологій. Нами використано операційно видалені частки щитоподібної залози із застосуванням технології Liga Sure 12 хворих на вузловий зоб для
морфологічного дослідження. Методами гістологічного і морфометричного дослідження щитоподібної залози встановлено, що її ремоделювання залежать від відстані безпосередньої дії високочастотного струму: у місці накладання бранші – коагуляційний некроз, у перифокальній ділянці – морфофункціональні прояви стресової реакції і у віддаленій – структура вузлового зоба незмінена.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Т.В. Єрмакова
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
