ВИКОРИСТАННЯ ЗВУКОВОЇ СТИМУЛЯЦІЇ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА УРЕТЕРОЛІТІАЗ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.4.76.2015.237Анотація
Проліковано 66 хворих з каменями сечовода в амбулаторних умовах за допомогою запропонованої схеми, яка припускала розширення комплексної
традиційної стандартної терапії за рахунок використання звукової стимуляції. У ході дослідження отримані суб'єктивні і об'єктивні підтвердження доцільності такого підходу. У результаті в 72,7±5,4 % випадків досягнуто самовідходження конкремента з верхніх сечових шляхів, у 15,2±4,4 % – міграція його вниз по сечоводу не супроводжувалася ускладненнями, у 12,1±4,0 % – розвинувся гострий пієлонефрит і хворі були госпіталізовані. Виявлено особливості елімінації конкремента за термінами і частотою. Вони пов'язані з його розміром,
локалізацією, однак, процес не залежав від наявності або відсутності інфекції сечових шляхів у хворих на уретеролітіаз.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 К.С. Собчинський, С.О. Возіанов
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
