РЕСПІРАТОРНІ ЗМІНИ ПРИ ХРОНІЧНІЙ РЕВМАТИЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ ЗА РІК ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВАД
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.4.76.2015.239Анотація
Метою дослідження було оцінити клініко-патогенетичні особливості хронічної ревматичної хвороби серця за рік після хірургічного лікування вад.
Обстежено 45 пацієнтів основної групи, ще 60 таких саме пацієнтів, але без оперативної корекції вад, склали контрольну групу. Встановлено, що після мітральної комісуротомії, протезування мітрального й аортального клапанів констатуються кращі параметри гемодинаміки малого кола кровообігу, вологовидільної, дифузійної та кондиціонуючої функцій легенів (але не вентиляційної і сурфактантутворюючої). Операції на клапанах серця істотно підвищують подальшу загальновизнану медикаментозну патогенетичну терапію респіраторних порушень при цьому захворюванні, внаслідок чого хірургічне лікування ревматичних пороків серця є основоположним методом реабілітації хворих з респіраторними змінами.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Г.С. Такташов
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
