МІКРОБІОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ІЛЕОТРАНСВЕРЗОАНАСТОМОЗУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.4.76.2015.243Анотація
У статті представлено результати експериментального дослідження видового складу та популяційного рівня мікрофлори тонкої та товстої кишок собак після виконання резекції ілеоцекального кута, залежно від способу формування тонко-товстокишкового анастомозу.
Встановлено, що виконання резекції ілеоцекального кута призводить до вірогідного зниження кількості висіяних штамів та популяційного рівня молочнокислих бактерій, а також зростання ентеробактерій як у товстій, так і в тонкій кишці. Формування запропонованого ілеотрансверзоанастомозу призводить до швидшого відновлення якісного та кількісного складу нормальної мікрофлори кишкового тракту, порівняно зі своїми найближчими аналогами (анастомоз за методом Кімборовського та Іващука О.І., 1997), яка на 30-ту добу майже не відрізняється від контрольних показників, за винятком популяційного рівня молочнокислих бактерій товстої кишки.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 О.В. Чорний
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
