Клінічні особливості перебігу ішемічної хвороби серця залежно від стану жовчного міхура у хворих, яким проведено аорто-коронарне шунтування
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.1.81.2017.33Ключові слова:
ішемічна хвороба серця, аорто-коронарне шунтування, біліарний сладж, деформації жовчного міхура, холелітіазАнотація
Клінічні прояви патології серця за умов уражень жовчного міхура (ЖМ) є неспецифічними, оскільки їх поширеність та механізми асоціації дотепер залишаються невивченими, що зумовлює актуальність дослідження. З метою визначення клінічних особливостей перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) в осіб, яким проведено аорто-коронарне шунтування (АКШ), залежно від стану жовчного міхура проаналізовано особливості клінічного перебігу ІХС у 95 хворих (40 % з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) і 60 % із стенокардією), яким було проведено АКШ, з них 21 % жінок та 79 % чоловіків, середній вік 61,9±1,8 року. ЖМ був інтактним у 30,5 % пацієнтів, біліарний сладж та перегини тіла ЖМ виявлені у 13,7 % кожен, деформація шийки ЖМ – у 27,4 %, холелітіаз – у 10,5 %, стан після холецистектомії – у 4,2 %. Встановлені особливості перебігу ІХС у пацієнтів з АКШ залежно від стану ЖМ. Так, у підгрупі з біліарним сладжем було більше жінок та менше чоловіків, ніж при інтактному ЖМ, спостерігалась однакова частка ГІМ та стенокардій, мінімальна частота артеріальної гіпертензії (АГ) (92,3 %), однак максимальна частота ожиріння (92,3 %) та найчастіше серед усіх підгруп виявлялося зменшення систолічної функції лівого шлуночка (69,2 %, усі р<0,05). Серед осіб із перегином ЖМ були тільки чоловіки із супутньою АГ, питома частка стенокардій перевищувала ГІМ та виявлялася максимальна частота екстрасистолій (30,8 %). Підгрупа з деформаціями шийки ЖМ була найчисленнішою (27,4 %). У цій підгрупі причиною АКШ істотно частіше була стенокардія, ніж ГІМ, найчастіше серед усіх підгруп виявлявся постінфарктний кардіосклероз. У цій підгрупі було більше жінок та менше чоловіків, ніж при інтактному ЖМ та його перегині, у всіх спостерігалась супутня АГ, виявлялась найвища частота цукрового діабету (23,1 %) та максимальна поширеність екстрасистолій (30,8 %). Пацієнти з холелітіазом були істотно старшими, у підгрупі виявлена найвища частка жінок (40,0 %), причиною АКШ частіше була стенокардія (найчастіше серед усіх груп), ніж ГІМ, в усіх осіб відзначалася АГ, однак поширеність ожиріння мінімальна (40,0 %), частіше спостерігалася фібриляція передсердь (50,0 %), у тому числі пароксизмальна форма (40,0 %). Перспективним є вивчення структурно-функціонального стану серця та метаболічного фону залежно від стану ЖМ та методів фармакологічної корекції.
Посилання
Vetshev PS, Nogtev PV. Kholetsistokardial'nyy sindrom – mif ili real'nost' [Cholecystocardial syndrome is a myth or reality]. Khirurgiya. Zh. im. Pirogova. 2005;3. Access mode: http://www.mediasphera.ru/journals/pirogov/detail/439/6587/. (in Russian).
Oreshin AYu, Bykov AV. Atipichnoe techenie ostrogo destruktivnogo kholetsistita [Atypical course of acute destructive cholecystitis]. Vestn. VolgGMU. 2011;3:113-16. (in Russian).
Trefanenko IV, Pavliukovych ND, Pavliukovych OV. Khronichnyi nekamenevyi kholetsystyt ta ishemichna khvoroba sertsia: klinichni osoblyvosti poiednanoho perebihu [Chronic non-stone cholecystitis and ischemic heart disease: clinical features of combined flow]. Visn. probl. biol. i med. 2013;1(12):231-33.
Demarchi MS, Regusci L, Fasolini F. Electrocardiographic Changes and False-Positive Troponin I in a Patient with Acute Cholecystitis. Case Rep Gastroenterol. 2012;6(2):410-14.
Prozorowska E, Jackowiak H. Light microscopy and scanning electron microscopy study on microstructure of gallbladder mucosa in pig. Microsc. Res Tech. 2015;78(3):220-29.
Giamberardino MA, Costantini R, Affaitati G. Viscero-visceral hyperalgesia: characterization in different clinical models. Pain. 2010;151(2):307-22.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 L. M. Strilchuk, D. I. Besh, O. I. Rafalyuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).