ХРОНІЧНА ПАТОЛОГІЯ: ІДЕОЛОГІЯ СИСТЕМНОГО ЗВ’ЯЗКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.3.83.2017.112Ключові слова:
системний аналіз, динаміка здоров’яАнотація
Мета роботи – визначити теоретичні основи системного зв’яз- ку експериментальних, клінічних та соціально-медичних дослі- джень, відповідні інтегральні показники досліджуваних об’єктів з виділенням тих, які придатні й адекватні для управління здоро- в’ям населення і системою охорони здоров’я в умовах страхової медицини. Матеріал і методи. Матеріалами дослідження стали теоретич- ні та суто практичні експериментальні, клінічні та соціально- методичні дослідження, поєднані в комплексних наукових роботах системною ідеологією, похідними методами та інтегральними показниками закону виживання популяцій та закону збереження здоров’я населення. Результати. Визначення теоретичних засад системного зв’язку експериментальних, клінічних та соціально-медичних досліджень здійснено шляхом узгодження системної ідеології родового понят- тя «здоров’я» із аспектними (за досліджуваними об’єктами) із залученням для встановлення загальних інформаційно-методичних основ спостереження протягом всього часу спостереження двох законів: виживання популяцій та збереження здоров’я населення. Отримано, що здоров’я постає кодом вирішення всіх організацій- них та управлінсько-технологічних питань у реструктуризації та перебудові системи охорони здоров’я. Висновки. Визначена ідеологія системного зв’язку перебігу проце- сів здоров’я в основних досліджуваних об’єктах у медицині. Сис- темно погоджено родове визначення «здоров’я» з провідними ас- пектними, які використовуються в медичних наукових досліджен- нях. Встановлена загальна інтегральна основа контрольованого спостереження за здоров’ям досліджуваних об’єктів протягом усього періоду (років) їх існування. Перевірена структуризація ба- зових інтегральних показників для спостереження і контролю «здоров’я» основних об’єктів дослідження в медицині. Визначені провідні показники контролю динаміки здоров’я в ринкових умовах господарювання, придатні і коректні для формування системи медичного страхування населення і фінансового забезпечення за- кладів страхової медицини. Визначені методичні основи узгоджен- ня результатів експериментальних, клінічних та соціально- медичних досліджень.Посилання
Krasovskiy GN, Rahmanin YuA, Egorova NA. Ekstrapopulyatsiya toksikologicheskih dannyih s zhivotnyih na cheloveka. – M.: OAO, «Izdatelstvo Meditsina»; 2009. 208 s.
Hruzeva HS, Haliienko LI, Dufynets VA, Zamkevych VB, Inshakova HV. Medyko-sotsialni aspekty problemy neinfektsiinykh zakhvoriuvan u dzerkali svitovoi, yevropeiskoi ta natsionalnoi statystyky. Skhidnoievrepeiskyi zhurnal hromadskoho zdorov’ia, 2016; 1(26):15 – 22.
Tarallo VL. Classics of Population Health. Chernovtsy: BSMU; 2015. 736 p.
Gerush IV. Teoreticheskie osnovyi svyazi rezultatov eksperimentalnyih i klinicheskih issledovaniy // Materialyi nauchno-prakticheskoy konferentsii s mezhdunarodnyim uchastiem «Aktualnyie problemyi gerontologii i geriatrii». Samarkand, 3-4 noyabrya 2016 g. 117.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 І.В. Геруш, В.Л. Таралло
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
