ВПЛИВ СТРЕСУ НА ОРГАНІЗМ САМЦІВ І САМИЦЬ ЩУРІВ З РІЗНОЮ РЕЗИСТЕНТНІСТЮ ДО ГІПОКСІЇ

Анотація

Мета роботи – вивчити взаємозв’язок між ступенем ураження шлунка, системою антиоксидантного захисту та механізмами регуляції з боку автономної нервової системи (АНС) у високо- і низькостійких до гіпоксичної гіпоксії (ВГ і НГ) щурів різної статі у відповідь на хронічний стрес. Матеріал і методи. Досліди проведено на 96 ВГ і НГ самцях і са- мицях щурів лінії Вістар. Перша група – контрольна, у другій мо- делювали хронічний стрес (одногодинна іммобілізація спинкою донизу через кожні 72 години 4 рази). Евтаназію тварин здійсню- вали під тіопентал-натрієвим наркозом, забирали кров, де визна- чали вміст церулоплазміну (ЦП), пероксидазну активність крові (ПАК) і шлунок (у слизовій оболонці (СОШ) визначали макроскопі- чні зміни, кількість крововиливів, ерозій і виразок, вираховували їх частоту та множинність). Проводили варіаційну кардіоінтерва- лометрію («Кардіолаб», Україна) з розрахунком варіаційного роз- маху (ВР, с); моди (Мо, с); амплітуди моди (АМо, %); індексу на- пруження (ІН). Статистичну обробку цифрових даних виконано за допомогою програм «Excel» та «STATISTICA» 6.0. Достовір- ність різниці значень визначали за критерієм Стьюдента та не- параметричних методів. Результати. У контрольних ВГ тварин, порівняно з НГ, були вищі ЦП і ПАК. При стресі вони зросли, але залишалися більшими у ВГ- самців, порівняно з НГ; у самиць зріс ЦП, зменшилася ПАК (у ВГ порівняно з НГ був більшим ЦП, меншою ПАК). У контрольних самців була вищою ПАК, а в самиць – ЦП. При стресі у самців бі- льшими виявилися ЦП, ПАК. Кардіоінтервалографія виявила більші АМо та ІН у контрольних НГ-тварин порівняно з ВГ. При стресі у самців зросла Мо; АМо та ІН залишалися вищими у НГ, а ВР – у ВГ; у самиць зміни показ- ників були тільки у НГ: зменшилися Мо, ВР, зріс ІН. У НГ самиць Мо, ВР були меншими, а АМо, ІН – більшими порівняно з ВГ. У ко- нтрольних ВГ самців порівняно із самицями виявлено меншу Мо, а при стресі більші АМо та ІН, менше – ВР. У контрольних НГ сам- ців була нижчою Мо, а при стресі – більшою АМо, меншим ІН. Хронічний стрес призвів до розвитку пошкоджень СОШ, найбіль- ше у НГ самиць: стоншеність і складчастість слизової, кровови- ливи були у 75 %, виразки – у 25 % тварин. Висновки. У високостійких до гіпоксичної гіпоксії тварин обох статей, порівняно з низькостійкими до гіпоксичної гіпоксії, поту- жніший антиоксидантний захист: вищий вміст церулоплазміну у самиць, пероксидазна активність крові – у самців. У відповідь на стрес у всіх щурів зростає церулоплазмін, зміни ж пероксидазної активності крові залежать від статі (у самців збільшується, у самиць – знижується). У контрольних низькостійких до гіпоксич- ної гіпоксії самців і самиць щурів, порівняно з високостійкими до гіпоксичної гіпоксії, переважає активність симпатичного відділу автономної нервової системи, напруження регуляторних механіз- мів. При стресі у самців зменшується активність симпатичного відділу автономної нервової системи гуморальними каналами, але симпатична регуляція нервовими каналами та напруженість регу- ляторних механізмів залишається вищою в низькостійких до гіпо- ксичної гіпоксії, а парасимпатична – у високостійких до гіпоксич- ної гіпоксії. У низькостійких до гіпоксичної гіпоксії самиць при стресі відзначено зростання симпатичної активності гумораль- ними каналами та зменшення парасимпатичної активності, біль- ше напруження регуляторних механізмів. У всіх групах тварин, які зазнали хронічного стресу, відзначено макроскопічні пошкоджен- ня слизової оболонки шлунка, але найбільш уразливими є низькос- тійкі до гіпоксичної гіпоксії самиці.