КЛІНІКО-ГЕНЕТИЧНЕ ФЕНОТИПУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.3.83.2017.96Ключові слова:
бронхіальна астма, Gln27Glu поліморфізм, фенотип, ген β2- адренорецепторівАнотація
Мета роботи − визначення фенотипів бронхіальної астми (БА) за допомогою кластерного аналізу на основі клінічних та генетичних ознак в українській популяції. Матеріал і методи. Обстежено 195 хворих на БА. Діагноз БА встановлений на основі рекомендацій GINA (2016) та наказу №868 від 08.10.2013 р. МОЗ України. Для оцінки контролю БА застосову- вали опитувальник ACQ-5. Функцію зовнішнього дихання (ФЗД) вивчали за допомогою діагностичного комплексу “Кардіо- плюс” (Україна) та результати оцінювали згідно з вітчизняними рекомендаціями. Всім пацієнтам проведена проба на зворотність із використанням чотирьох інгаляцій сальбутамолу (400 мкг). Для проведення кластерного аналізу використані 24 перемінні – кліні- ко-інструментальні, анамнестичні та генетичні параметри. Для проведення кластерного аналізу використовувалася програма SPSS-21. Визначення Gln27Glu (rs1042714) поліморфізму гена ADRB2 проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції. Групу контролю для генетичного дослідження створили 95 практично здорових осіб без алергопатології. Результати. За допомогою кластерного аналізу нами виявлено три фенотипи БА: 1-й фенотип (кластер А, n=81) – алергічна БА, яка виникає у молодому віці з частково контрольованим перебігом та хорошою відповіддю на інгаляційні глюкокортикостероїди (іГКС) та β2-агоністи тривалої дії (БАТД); 2-й фенотип (кластер В, n=38) – неалергічна БА, більшість жінок із надлишковою масою тіла, для яких характерний початок у молодому віці із неконтро- льованим перебігом та неадекватною відповіддю на середні дози іГКС та БАТД; 3-й фенотип (кластер С, n=76) – неалергічна БА, яка асоційована з ожирінням, діагностується переважно у жінок та має частково контрольований перебіг. Висновки. Носії Glu27Glu генотипу частіше траплялися у хворих на бронхіальну астму з кластеру В, Gln27Glu генотипу − у хворих на бронхіальну астму з кластеру А та С, а Gln27Gln генотипу − у хворих на бронхіальну астму з кластеру А. У носіїв Glu алеля за Gln27Glu поліморфізмом гена ADRB2 із кластеру В ризик виник- нення бронхіальної астми був вищим у 5,5 раза порівняно з носіями Gln алеля.Посилання
Perceva TA. Diagnosticheskaja traktovka ponjatija bronhial'naja astma. Fenotipy i urovni kontrolja nad zabolevaniem [Diagnostic interpretation of the concept of bronchial asthma. Phenotypes and levels of disease control]. Novaja medicina i farmakologija. 2010;5(1):3–5. (in Russian).
Demoly P. Repeated cross-sectional survey of patientreported asthma control in Europe in the past 5 years. European Respiratory Journal. 2012; 21: 66−74.
Krjuchko TA, Vovk JuA, Tkachenko OJa. Rol' geneticheskih faktorov v razvitii tjazheloj atopicheskoj bronhial'noj astmy u detej [The role of genetic factors in the development of severe atopic bronchial asthma in children]. Zdorov'e Rebenka. 2012;40(1):8–62. (in Russian).
Alves R de S, Vianna F de A, Pereira CA. Clinical phenotypes of severe asthma. The Jornal Brasileiro de Pneumologia.2013; 346: 646 – 53.
Bradding P, Green RH. Subclinical phenotypes of asthma. Current Opinion in Allergy and Clinical Immunology. 2010;10: P. 54–59.
Holguin F, Bleecker ER, Busse WW. Obesity and asthma: an association modified by age of asthma onset. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2011; 127: 1486 – 93.
Moore WC. Clinical heterogeneity in the severe asthma research program. Annals of the American Thoracic Society. 2013;10: 118 −24.
Akdis CA. Advances in allergen immunotherapy: Aiming for complete tolerance to allergens. Open Journal of Respiratory Diseases. 2015;5 (01):19.
Sergeeva G, Emel'janov A, Leshenkova E. Klinicheskaja harakteristika pacientov s tjazheloj bronhial'noj astmoj [Clinical characteristics of patients with severe bronchial asthma]. Medicinskij sonet. 2015;16(3):43 – 49. (in Russian).
Contopoulos-Ioannidis DG. Meta-analysis of the association of β2-adrenergic receptor polymorphisms with asthma phenotypes. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2005;115 (5): 963 –72.
Fedorova Yu. Issledovanie associatsii polimorphuch variantov gena β2-adrenoreceptora s bronchialnoyu astmoy [Study of the association of polymorphic variants of the β2 adrenergic receptor gene with bronchial asthma]. Practic medicine.2013;5(2):18 – 25. (in Russian).
Nenasheva NM. Sovremennoe predstavlenie o fenotipah bronhial'noj astmy [Modern understanding of the phenotypes of bronchial asthma]. Farmateka. 2013;4(1):41 – 46. (in Russian).
Global Strategy for Asthma Management and Prevention (2016 update).
Pozdnjakova OJu. Kliniko-fenotipicheskaja harakteristika nekontroliruemoj bronhial'noj astmy i personalizirovannyj podhod k diagnostike i lecheniju v ambulatornopoliklinicheskih uslovijah [Clinical and phenotypic characteristics of uncontrolled bronchial asthma and a personalized approach to diagnosis and treatment in outpatient settings][dissertacija]. Stavropol'; 2015. 290 s. (in Russian).
Bisjuk JuA, Kurchenko AI, Dubovoj AI. Identefikacija fenotipov astmy s pomoshh'ju klasternogo analiza klinicheskih i immunogeneticheskih parametrov jendotoksinzavisimogo vospalenija [Identification of asthma phenotypes using a cluster analysis of clinical and immunogenetic parameters of endotoxin-dependent inflammation]. Immunologija i allergologija. Nauka i praktika. 2015;1(6):5 − 17. (in Russian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Л.Н. Приступа, А.М. Бондаркова
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
