Імуногістохімічне дослідження деяких регуляторів апоптозу в трофобласті хоріальних ворсинок при кальцинозі плаценти в жінок із залізодефіцитною анемією вагітних

Анотація

Мета дослідження — встановити кількісні параметри імуногістохімічного забарвлення на проапоптотичний білок Вах та протиапоптотичний білок Bcl‑2 у трофобласті плацент з кальцинозом у жінок із залізодефіцитною анемією вагітних.
Матеріал і методи. Досліджено 164 плаценти з кальцинозом, при цьому діагноз ЗДАВ (І-ІІ ступінь тяжкості) виставлено у 84 вагітних, решта спостережень кальцинозу плаценти 80 була без анемії. Окрім того, досліджено 30 плацент фізіологічної вагітності. Для постановки імуногістохімічної методики застосовували первинні антитіла проти проапоптотичного білка Вах та протиапоптотичного білка
Bcl‑2 (DAKO).
Результати дослідження. При врахуванні можливості вертикального гетероморфізму щодо розподілу інтенсивності імуногістохімічного забарвлення на протеїн Вах виявлено, що оптична густина забарвлення в середньому є найменшою в зоні А, а найбільшою — у зоні С, причому слід вказати на те, що такий гетероморфізм відзначався в усіх групах дослідження. Вивчення вертикального гетероморфізму щодо розподілу інтенсивності протиапоптотичного білка Bcl‑2 з’ясовано, що оптична густина забарвлення в середньому є найбільшою в зоні А, а найменшою — у зоні С, це відзначалося в усіх групах дослідження з кальцинозом, а для фізіологічної вагітності виявлені відмінності зони С від зон А та В.
Висновок. Кальциноз плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних порівнянно зі спостереженнями без анемії характеризується більшими середніми значеннями оптичної густини забарвлення на протеїн Вах та меншими середніми значеннями оптичної густини забарвлення на протиапоптотичний білок Bcl‑2 у трофобласті у всіх зонах плаценти (А, В, С).