Некоронарні захворювання міокарда (міокардіальні містки, гіпертрофічна кардіоміопатія, вторинна ішемія) – право на існування
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.4.92.2019.101Ключові слова:
коронарна артерія, міокардіальний місток, коронаровентрикулографіяАнотація
Мета роботи — провести аналіз клінічного випадку пацієнтки, яка була доставлена до медичної установи із симптомами, характерними для гострого коронарного синдрому, враховуючи клінічні, інструментальні та лабораторні дані. Матеріал і методи. Досліджується клінічний випадок пацієнтки, яка була доставлена до медичної установи з діагнозом гострого коронарного синдрому, проте в процесі проведення діагностичних маніпуляцій виявлено міокардіальний місток як причину появи ішемії. Результати. Найчастіше міокардіальні містки трапляються на рівні середнього сегмента передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії. Причинами, які можуть спровокувати ішемію, можуть бути спазм коронарних артерій, тахікардія, гіпертрофія міокарда, спричинена ятрогенними факторами або гіпертрофічна кардіоміопатія. Діагностика проводиться за допомогою методу коронаровентрикулографії, який є «золотим стандартом», а також використовуючи нові методи візуалізації та провокаційні тести. Оцінено можливості консервативного та інтервенційного лікування. Висновки. Міокардіальні містки можуть бути причиною ішемії міокарда серед пацієнтів без ознак атеросклерозу, але з чинниками гемодинамічного ризику, такими як тахікардія, спазм коронарних артерій або гіпертрофія міокарда. Клінічна симптоматика гострого коронарного синдрому частіше спостерігається серед хворих, у яких міокардіальний міст розташований у середній третині передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії. Це викликано перпендикулярним розташуванням м'язових волокон до коронарної артерії, що підвищує систолічну компресію. Діастолічну функцію і кровонаповнення коронарної артерії можна поліпшити за рахунок медикаментозної терапії бета-блокаторами, які також є препаратами першої лінії для лікування гіпертрофічної кардіоміопатії.
Посилання
Lee MS, Chen CH. Myocardial Bridging: An Up-to-Date Review. J Invasive Cardiol. 2015;27(11):521-8.
Elliott PM, Anastasakis A, Borger MA, Borggrefe M, Cecchi F, Charron P, et al. 2014 ESC Guidelines on diagnosis and management of hypertrophic cardiomyopathy: the Task Force for the Diagnosis and Management of Hypertrophic Cardiomyopathy of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2014;35(39):2733-79. doi: 10.1093/eurheartj/ehu284.
Yuan S. Myocardial Bridging. Braz J Cardiovasc Surg. 2016;31(1):60-2.
Lim J, Lee H, Her K, Park HW, Shin KE. Myocardial CT perfusion imaging for pre- and postoperative evaluation of myocardial ischemia in a patient with myocardial bridging. Medicine (Baltimore). 2017;96(42):e8277. doi: 10.1097/MD.0000000000008277.
Cerit L. Assessment of indirect inflammatory markers in patients with myocardial bridging. Cardiovasc J Afr. 2017;28(3):182-85. doi: 10.5830/CVJA-2016-080.
Rybchyns'kyi SV, Danovs'ka YeV, Martim’ianova LO, Kulyk VL, Yabluchans'kyi MI, Kulyk VA. Miokardial'nyi mistok y zvyvystist' koronarnykh arterii u likars'kii praktytsi na prykladi klinichnoho vypadku [Myocardial bridge and tortuosity of coronary arteries in medical practice as an example of a clinical case]. Medytsyna transportu Ukrainy. 2015;1:61-4. (in Ukrainian).
Skybchyk VA. Hipertrofichna kardiomiopatiia: diahnostyka ta likuvannia (suchasni rekomendatsii) [Hypertrophic cardiomyopathy: diagnosis and treatment (current guidelines)]. Liky Ukrainy. 2016;7-8:16-9. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 V. K. Tashchuk, A. V. Malinevska–Biliichuk, I. O. Makoviichuk, N. A. Turubarova-Leunova, M. V. Dubinska, V. V. Anfilofieva, N. D. Gerasym
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
