Можливості сучасних методів діагностики у жінок із безпліддям при хронічному ендометриті
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.1.93.2020.1Ключові слова:
хронічний ендометрит, безпліддя, ультрасонографія, доплерографія, гістероскопія, мікробіологічне дослідженняАнотація
Мета роботи — розглянути можливості сучасних методів діагностики у жінок із безпліддям на фоні хронічного ендометриту - ультрасонографії, доплерографії та гістероскопії.
Матеріал і методи. Ультразвукове дослідження органів малого таза з доплерографією судин матки здійснювалось на апараті «Philips» з використанням абдомінального датчика частотою 5,0 МГц та вагінального датчика частотою 6,0 МГц на 5–9‑й день менструального циклу. Гістероскопічне дослідження проводилося з метою уточнення стану порожнини матки та діагностики характеру хронічного ендометриту за стандартною методикою з використанням гістероскопа фірми «Storz» (Німеччина) та наступним гістологічним дослідженням. Також проводились бактеріологічне дослідження на флору з порожнини матки. Для статистичного аналізу використовували програмні пакети Statistica for Windows версії 8.0 (StatSoftinc., США) та Excel for Windows 2010. Нормальність розподілу перевіряли за допомогою тесту Колмогорова‑Смирнова.
Результати. При безплідді на фоні хронічного ендометриту ультразвукове дослідження дає можливість виявити внутрішньоматкові причини інфертильності (нерівномірність ехоструктури ендометрія — 68,0%, атрофію ендометрія — 54,0%, кістозні зміни субендометріальної зони — 64,0%) та супутні стани (розширення вен міометрія та параметрія, неоднорідність структури яєчників, збільшення розмірів яєчників, наявність спайок у малому тазу). При доплерографії у хворих на безпліддя та хронічний ендометрит встановлено вірогідне підвищення судинного опору, пульсового індексу, індексу резистентності та зниження швидкості кровотоку, (р<0,05). У мазках з порожнини матки ріст мікроорганізмів відзначено у 50,0% жінок із хронічним ендометритом за рахунок збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом (Chlamydiatra chomatis — 12,0%, Mycoplasma hominis — 14,0%, Ureaplasma urealyticum — 10,0%) та умовно‑патогенної флори (Esherichia coli — 4,0%, Staphilococcus aureus — 6,0%, Streptococcus B — 2,0%, Lactobacyllus spp. — 2,0%).
Висновки. За результатами гістероскопічного дослідження у пацієнток із безпліддям на фоні хронічного ендометриту найбільш характерними ознаками були гіперемія слизової (42,0%) та нерівномірне потовщення ендометрія (38,0%).
Посилання
Tapil'skaya NI. Besplodie [Infertility]. St. Petersburg: Dilya; 2004. 160 p. (in Russian).
Alosaimi FD, Bukhari M, Altuwirqi M, Habous M, Madbouly K, Abotalib Z, et al. Gender differences in perception of psychosocial distress and coping mechanisms among infertile men and women in Saudi Arabia. Hum Fertil. 2016;20(1):55-63. doi: 10.1080/14647273.2016.12454481-9.
Yuz'ko OM, Yuz'ko TA. Kliniko-statystychnyi analiz vykorystannia v Ukraini dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii dlia likuvannia nepliddia [Clinical and statistical analysis of the use of assisted reproductive technologies in Ukraine for the treatment of infertility in Ukraine]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2011;15(3):135-37. (in Ukrainian).
Akopyan AS. Biosotsial'nye aspekty reproduktsii cheloveka i prioritety demograficheskoy politiki [Biosocial aspects of human reproduction and population policy priorities]. Problemy reproduktsii. 2008;14(3):6-17. (in Russian).
Aylamazyan EK, Tolibova GKh, Tral' TG, Tsypurdeeva ND, Yurkova IK, Kakhiani MI, et al. Kliniko‑morfologicheskie determinanty besplodiya, assotsiirovannogo s vospalitel'nymi zabolevaniyami organov malogo taza [Clinical and morphological determinants of infertility associated with inflammatory diseases of the pelvic organs]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney. 2015;6:17-25. (in Russian).
Gombolevskaya NA, Murav'eva VV, Marchenko LA, Ankirskaya AS. Sovremennye vozmozhnosti etiologicheskoy diagnostiki khronicheskogo endometrita [Modern possibilities of the etiological diagnosis of chronic endometritis]. Akusherstvo i ginekologiya. 2012;8-1:40-5. (in Russian).
Shurshalina AV. Reviewing the problem of chronic endometritis among infertile women. Gynecologycal endocrinology. 2006;22(1):296.
Petrov YuA. Sovremennye aspekty lecheniya khronicheskogo endometrita [Modern aspects of the treatment of chronic endometritis]. Fundamental'nye issledovaniya. 2011;11(3):563-65. (in Russian).
Kasius JC, Fatemi HM, Bourgain C, Sie-Go DM, Eijkemans RJ, Fauser BC, et al. The impact of chronic endometritis on reproductive outcome. Fertil Steril. 2011;96(6):1451-6. doi: 10.1016/j.fertnstert.2011.09.039.
Kimura F, Takebayashi A, Ishida M, Nakamura A, Kitazawa J, Morimune A, et al. Review: Chronic endometritis and its effect on reproduction. J Obstet Gynaecol Res. 2019;45(5):951-60. doi: 10.1111/jog.13937.
Kitaya K, Matsubayashi H, Yamaguchi K, Nishiyama R, Takaya Y, Ishikawa T, et al. Chronic Endometritis: Potential Cause of Infertility and Obstetric and Neonatal Complications. Am J Reprod Immunol. 2016;75(1):13-22. doi: 10.1111/aji.12438.
Liu Y, Chen X, Huang J, Wang CC, Yu MY, Laird S, et al. Comparison of the prevalence of chronic endometritis as determined by means of different diagnostic methods in women with and without reproductive failure. Fertil Steril. 2018;109(5):832-39. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.01.022.
Ni J, Han B, Liang J, Wang F. Three-dimensional 3D ultrasound combined with power Doppler for the differential diagnosis of endometrial lesions among infertile women. Int J Gynaecol Obstet. 2019;145(2):212-18. doi: 10.1002/ijgo.12787.
Moreno I, Cicinelli E, Garcia-Grau I, Gonzalez-Monfort M, Bau D, Vilella F, et al. The diagnosis of chronic endometritis in infertile asymptomatic women: a comparative study of histology, microbial cultures, hysteroscopy, and molecular microbiology. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(6):602.e1-602.e16. doi: 10.1016/j.ajog.2018.02.012.
Song D, Li TC, Zhang Y, Feng X, Xia E, Huang X, et al. Correlation between hysteroscopy findings and chronic endometritis. Fertil Steril. 2019;111(4):772-79. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.12.007.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 N. V. Avramenko, V. Y. Postolenko
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
