DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.1.93.2020.13

Особливості термографії у школярів із артеріальною гіпертензією

D. Yu. Nechytailo, Yu. M. Nechytailo, T. M. Miheeva

Анотація


Артеріальна гіпертензія виникає в результаті порушень механізмів нейрогуморальної регуляції діяльності серцево‑судинної системи. Найбільш схильні до розвитку артеріальної гіпертензії діти препубертатного і пубертатного віку, що визначається властивими цим періодам дитинства вегетативними дисфункціями і мікроциркуляторними розладами у них. Доведено, що мікроциркуляторні розлади лежать і в основі порушень роботи серцево‑судинної системи, зокрема в регуляції артеріального тиску. Стан мікроциркуляції можна оцінити за допомогою інфрачервоної термографії.

Мета роботи — вивчити особливості та діагностичну цінність термографії дистальних відділів верхніх кінцівок у дітей шкільного віку з артеріальною гіпертензією.

Матеріал і методи. Обстежено 61 дитину шкільного віку. Дітей розподілено на три групи: до 1‑ї, основної групи (21 особа), увійшли діти з артеріальною гіпертензією, до 2‑ї, основної групи (20 осіб), — діти з передгіпертензією, контрольну групу (20 осіб) складали діти з нормальним рівнем артеріального тиску. У дітей проводилися анамнестичне опитування та загальне клінічне обстеження. Вимірювання АТ виконувалося сертифікованими автоматичними тонометрами (OMRON 705ІТ, фірми OMRON, Японія) у ранковий час, на обох руках, тричі, з інтервалом у 2 хвилини. Середні значення тиску оцінювалися за перцентильними таблицями відносно віку, статі і зросту. Інфрачервону термографію у дітей проводили дистанційно за допомогою сертифікованого тепловізора Flir One Pro. Термографію дітям проводили на руках, на тильній поверхні, особливу увагу приділяли дистальній частині пальців (проекції нігтьових пластинок). Допустима похибка при вимірюванні температури була ±0,15ºС.

Результати. За результатами тонометрії отримано такі дані: у 20 дітей (32,8%) рівень артеріального тиску був у межах коридору 90–95%, що оцінено як артеріальну передгіпертензію (2‑га основна група); у 21 дитини (34,4%) — перевищував 95%, що розцінено як артеріальну гіпертензію (1‑ша основна група); у 20 дітей (32,8%) — знаходився в межах 25–75 перцентильного коридору, що відповідає нормальному рівню (контрольна група). За даними термографії, середня найвища температура тильної поверхні дистальних фаланг у цих дітей становила 29,7±0,8ºС та коливалась від 25,7ºС до 32,1ºС. У дітей з контрольної групи середня найвища температура дорівнювала 30,7±0,7ºС і коливалась від 28,9ºС до 32,1ºС. Найвища температура реєструвалась на фаланзі 3‑го пальця у 17 (85,0%) дітей, на фаланзі 2‑го пальця — у двох дітей (10,0%) та в однієї дитини (5,0%) — на фаланзі 4‑го пальця, найнижча — на фаланзі 5‑го пальця. У дітей з артеріальною гіпертензією спостерігалося зниження максимальної температури термоемісії на тильній поверхні кисті, та зміщення зони найвищої термоемісії на вказівний палець порівняно з дітьми з контрольної групи, у яких ця зона знаходилася переважно на середньому пальці. Також у них виявлялася зміна термографічної картини кистей рук із зниженням тепловипромінювання в 4‑му та 5‑му пальцях, на відміну від дітей із контрольної групи.

Висновки. 1. Діти з артеріальною гіпертензією мають особливості термографічної картини, які проявляються зниженням максимальної температури термоемісії, що, очевидно, пов’язано зі збільшенням периферійного опору току крові та уповільненням капілярного кровотоку. Розширенням максимальної зони та домінування термовипромінювання на вказівному пальці, на відміну від дітей із нормальним рівнем артеріального тиску, можна розцінювати як діагностичну ознаку артеріальної гіпертензії. 2. Діти з передгіпертензією за результатами термографії мають бути віднесені до групи ризику з розвитку артеріальної гіпертензії. 3. До факторів ризику, які погіршують тепловипромінювання, можна віднести розлади мікроциркуляції (зменшення лінійної щільності капілярів), а також зайву вагу та гіподинамію у школярів. 4. Інфрачервону термографію можна рекомендувати як один із методів ранньої діагностики артеріальної гіпертензії у дітей.


Ключові слова


серцево‑судинна система; інфрачервона термографія; артеріальна гіпертензія

Повний текст:

PDF

Посилання


Hyschak TV, Marushko YuV. Fazy adaptatsii u ditei z pervynnoiu arterial'noiu hipertenziieiu [Adaptation phases in children with primary hypertension]. Sovremennaya pediatriya. 2016;7:88-93. (in Ukrainian).

Derzhavna sluzhba statystyky [State Statistics Service] [Internet]. Available from: http://www.ukrstat.gov.ua.

Zhmerenetskiy KV, Kaplieva OV, Sirotina ZV, Ezerskiy RF. Mesto mikrotsirkulyatsii v razvitii sosudistykh narusheniy u detey i podrostkov [The place of microcirculation in the development of vascular disorders in children and adolescents]. Dal'nevostochnyy meditsinskiy zhurnal. 2012;2:59-62. (in Russian).

Marushko YuV, Hyschak TV. Analiz i perspektyvy klinichnykh rekomendatsii AAR (2017) skryninhu i kontroliu vysokoho arterial'noho tysku u ditei ta pidlitkiv [Analysis and Prospects of Clinical Recommendations of AAP (2017) Screening and Control of High Blood Pressure in Children and Adolescents]. Sovremennaya pediatriya. 2018;4:27-9. (in Ukrainian).

Ostafiichuk DI, Shaiko-Shaikovs'kyi OH, Rozhnov OO, Bilov MIe. Termohrafiia v medytsyni – zahal'ni pryntsypy [Thermography in medicine - general principles]. Problemy bezperervnoi medychnoi osvity ta nauky. 2019;1:68-74. (in Ukrainian).

Anyaegbu EL, Dharnidharka VR. Hypertension in the teenager. Pediatr Clin North Am. 2014;61(1):131-51. doi: 10.1016/j.pcl.2013.09.011.

Yang WY, Melgarejo JD, Thijs L, Zhang ZY, Boggia J, Wei FF, et al. Association of Office and Ambulatory Blood Pressure With Mortality and Cardiovascular Outcomes. JAMA. 2019;322(5):409-20. doi: 10.1001/jama.2019.9811.

Lim MJ, Kwon SR, Jung KH, Joo K, Park SG, Park W. Digital thermography of the fingers and toes in Raynaun’s phenomenon. J Korean Med Sci. 2014;29(4):502-6. doi: 10.3346/jkms.2014.29.4.502.

Mozaffarian D, Benjamin EJ, Go AS, Arnett DK, Blaha MJ, Cushman M, et al. Heart Diseaseand Stroke Statistics-2016 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2016;133(4):e38-360. doi: 10.1161/CIR.0000000000000350.

Zhuravlev AS, Shustakova GV, Karchinskyy AA. The possibilities of using remote infrared thermography to diagnose and determine the effectiveness of the treatment of certain ent organs diseases. Folia Otorhinolaryngol. Pathol. Respirator. 2015;1:24-6.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2020 D. Yu. Nechytailo, Yu. M. Nechytailo, T. M. Miheeva

Технічний редактор журналу, Кривецький І.В., 2019