Клінічний аналіз випадків тромбоемболій дрібних гілок легеневої артерії у пульмонологічних відділеннях центру легеневих захворювань м. Івано-Франківська за 2017-2018 роки

Анотація

Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) визнана ВООЗ одним із найбільш поширених серцево-судинних захворювань і діагностується у близько 0,15–0,20% населення. Вона є третьою за частотою причиною раптової смерті після ІХС та інсульту. Традиційно про ТЕЛА говорять у колі судинних хірургів, кардіохірургів, реаніматологів. Як правило, це тяжкі хворі з масивною тромбоемболією та високим ризиком для життя. У цьому випадку діагноз і подальша тактика очевидні. Водночас, величезний контингент пацієнтів із субмасивною ТЕЛА і тромбоемболією дрібних гілок легеневої артерії (ТЕГЛА) є складними для діагностики у зв’язку з різноманіттям клінічних проявів.

Мета роботи — провести клінічний аналіз випадків ТЕГЛА.

Матеріал і методи. Клінічно та статистично проаналізовані 24 історії хвороби пацієнтів із ТЕГЛА, які перебували на лікуванні у відділеннях пульмонології № 1 та № 2 Центру легеневих захворювань м. Івано-Франківська у 2017 та 2018 роках. Серед обстежених було 17 (70,8%) чоловіків та 7 (29,2%) жінок. Вік пацієнтів коливався від 18 до 80 років і в середньому становив 49,12±2,75 року. Середня тривалість перебування хворих у стаціонарі становила 22,27±1,77 дня.

Результати. При надходженні усі хворі скаржилися на кашель. Більшість із них (79,1%) відзначали задишку інспіраторного характеру в поєднанні з болем у грудній клітці (75%), кровохарканням (45,8%) та гіпертермією (41,6%). У третини хворих виникали епізоди запаморочення. З анамнезу життя пацієнтів відомо, що 5 (20,8%) із них протягом останнього року лікувалися з приводу рецидивних пневмоній, 3 (12,5%) — рецидивних плевритів, а у 2 (8,3%) мало місце рецидивне кровохаркання. У 17 (70,8%) пацієнтів діагноз верифіковано методом спіральної комп’ютерної томографії з контрастуванням. Класичні рентгенологічні ознаки ТЕГЛА та інфаркт-пневмонії мали місце лише у 3 (12,5%) осіб. У більшості (58,3%) випадків зміни на рентгенограмі органів грудної клітки (ОГК) розцінені як пневмонія. У 2 (8,3%) пацієнтів виявлено лише ознаки хронічного бронхіту та емфіземи легень. Інформативним було ультразвукове дослідження, яке виявляло ознаки ексудативного плевриту в 11 (45,8%) пацієнтів без змін з боку плевральних синусів на рентгенограмі ОГК. ЕКГ і/або ЕхоКС-ознаки легеневого серця виявлено в 14 (58,3%) хворих. Визначення рівня Д-димерів проведено у 18 (75%) пацієнтів. У всіх пацієнтів цей показник був значно вищий від норми і в середньому становив 5334,81±9,75 ngFEU/ml. На основі комплексного обстеження причинами ТЕГЛА у даної когорти пацієнтів визнані: порушення ритму серця — у 6 (25%) осіб, патологія глибоких вен нижніх кінцівок — у 5 (20,8%) осіб, спадкові тромбофілії — у 3 (12,5%) осіб, оперативні втручання — у 2 (8,3%), пухлини — у 2 (8,3%). На жаль, у 25% осіб не встановлено причини ТЕГЛА.

Висновки. Незважаючи на впровадження в діагностику сучасних високо-інформативних технологій, розпізнавання тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії залишається складним завданням для лікарів. Труднощі діагностики пов’язані з тим, що клінічна картина тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії характеризується неспецифічністю симптомів і проходить під масками різних кардіальних і респіраторних захворювань. Особливо важливими є настороженість щодо тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії лікарів різних спеціальностей, знання особливостей її багатогранної клінічної картини і тактики ведення таких пацієнтів.