Морфологічні та метричні властивості шкірних ран, заподіяних національними узбецькими ножами
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.1.93.2020.5Ключові слова:
морфологія, колото-різані рани, національний узбецький ніжАнотація
У ході проведених експериментальних спостережень авторами зафіксовано вплив індивідуальних особливостей національних узбецьких ножів на морфологічну картину колото-різаної рани. З метою вивчення морфологічних і метричних особливостей досліджені колото-різані рани шкіри, заподіяні національними узбецькими ножами, взяті від 24 трупів осіб, які загинули від гострої і масивної крововтрати. Виявлено, що морфологічні та морфометричні особливості колото-різаних ран, завданих узбецькими національними ножами, є відображенням їх конструктивних властивостей, які проявляються утворенням звивистої форми рани, а також наявністю широкого обідка крововиливів навколо неї. Морфологія цих ран відображає більш виражений травматичний вплив національного ножа на шкіру, ніж при пораненні звичайним кухонним ножем. Внаслідок того, що в конструкції національного ножа відмінною рисою є товстий обух, клинок відрізняється своєю масивністю, що зумовлює його високу травмуючу дію. Морфологічно рана характеризується відносно великою площею обушкової частини ножа, порівняно з лезом, а також збільшенням відносної площі рани на одиницю довжини її країв. Припідняте вістря леза зумовлює утворення в рані точки вколу.Посилання
Vlasyuk IV, Evdokimov PV. Morfologicheskaya kharakteristika koloto-rezanykh povrezhdeniy kozhi, prichinennykh nozhom s zubchatym obukhom [Morphological characteristics of stab-cut skin lesions caused by a knife with a serrated butt]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2013;5:16-8. (in Russian).
Krupin KN, Leonov SV. Sudebno-meditsinskaya otsenka morfologii koloto-rezanykh ran, sformirovannykh klinkami nozhey s razlichnymi defektami ostriya [Forensic medical assessment of the morphology of stab-cut wounds formed by knife blades with various defects of the tip]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2011;3:39-41. (in Russian).
Permyakov AV, Viter VI, Nevolin NI. Sudebno-meditsinskaya gistologiya [Forensic histology]. 2 ed. Izhevsk-Yekaterinburg: Expertise; 2003. 214 p. (in Russian).
Sarkisyan BA, Karpov DA. Nekotorye osobennosti sledoobrazovaniya pri formirovanii kolotykh ran [Some features of trace formation during the formation of puncture wounds]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2014;2:24-7. (in Russian).
Green MA. Stab Wounds Dynamics - A Recording Technique for Use in Medico-Legal Investigations. Journal Forensic Sciences Society. 2001;18(3-4):161-3.
Kochoyan AL. Sudebno-meditsinskaya otsenka osobennostey rezanykh ran v zavisimosti ot konstruktsii lezviya i usloviy travmirovaniya [Forensic evaluation of the features of cut wounds depending on the design of the blade and the conditions of injury] [dissertation abstract]. Barnaul; 2007. 20 p. (in Russian).
Jacques R, Kogon S, Shkrum M. An experimental model of tool mark striations by a serrated blade in human soft tissues. Am J Forensic Med Pathol. 2014;35(1):59-61. doi: 10.1097/PAF.0000000000000078.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 F. H. Boymanov, S. I. Indiaminov
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).