Особливості клітинного імунітету у хворих на системні захворювання сполучної тканини з хронічною активованою простою герпетичною інфекцією
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.1.93.2020.7Ключові слова:
системні захворювання сполучної тканини, хронічна активована HSV ½ інфекція, клітинний імунітетАнотація
Формування імунної відповіді у хворих на системні захворювання сполучної тканини з хронічною активованою HSV ½ інфекцією є складним та багатокомпонентним процесом, що визначає стан природженого та набутого клітинного імунітету, який значною мірою зумовлений характером перебігу цієї інфекції та інтенсивністю її активації.
Мета - виявити зміни показників клітинної ланки імунної системи у хворих на системні захворювання сполучної тканини з хронічною активованою HSV ½ інфекцію та оцінити вплив цих порушень на розвиток аутоімунної патології.
Матеріал і методи. Обстежено 380 хворих на системні захворювання сполучної тканини (системний червоний вовчак, системні васкуліти, ревматоїдний артрит, псоріаз) із хронічною активованою HSV ½ інфекцією. У 45 із них на основі результатів полімеразної ланцюгової реакції верифікована активна фаза хронічної HSV ½ інфекції, а в інших 335 – латентна. Для оцінки стану природженого клітинного імунітету визначали показники фагоцитарної ланки, застосовуючи стимулюючу активність клітин E.coli. Стан набутого клітинного імунного нагляду вивчали на основі аналізу результатів кількісного складу популяцій і субпопуляцій лімфоцитів, їх функціональної здатності щодо експресії ранніх та пізніх активізаційних маркерів. Статистичну обробку результатів дослідження здійснювали із застосуванням загальноприйнятих методів варіаційної статистики.
Результати. У хворих на системні захворювання сполучної тканини з хронічною активованою HSV ½ інфекцією виявлено активацію клітинної ланки імунітету за умов реактивації HSV ½, що підтверджує існування імунозалежних процесів із посиленням аутоагресії та послабленням протиінфекційного імунного захисту при реактивації інфекції.
Висновки. Наявність хронічної активованої HSV ½ інфекції у хворих на системні захворювання сполучної тканини спричиняє активацію клітинної ланки імунітету, що створює умови для розвитку аутоімунних процесів.
Посилання
Hirsch MS. Herpes Simplex Virus. Principles and Practice of Infections Diseases. Hivington; 2015. 317 p.
Widener RW, Whitley RJ. Herpes simplex virus. Handb Clin Neurol. 2014;123:251-63. doi: 10.1016/B978-0-444-53488-0.00011-0.
Rose N, Mackay I. The autoimmune diseases. 5th еd. S.l: Academic Press; 2013. 1304 р.
Kazmirchuk VIe, Mal'tsev DV. Suchasnyi pohliad na etiolohiiu, patohenez i likuvannia avtoimunnykh khvorob liudyny [A modern look at the etiology, pathogenesis and treatment of human autoimmune diseases]. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2009;4:23-32. (in Ukrainian).
Chop'iak VV, Pot'omkina HO, Synen'ka MIu, Havryliuk AM, Synen'kyi OV, Val'chuk IV, et al. Systemni khvoroby spoluchnoi tkanyny: dosvid roboty [Systemic connective tissue diseases: experience]. Ukrains'kyi revmatolohichnyi zhurnal. 2009;2:15-21. (in Ukrainian).
Zlotnikova MV, Novikova IA. Mekhanizmy estestvennogo i adaptivnogo immuniteta pri infektsiyakh, vyzvannykh virusami prostogo gerpesa 1-go i 2-go tipa [The mechanisms of natural and adaptive immunity in infections caused by herpes simplex viruses type 1 and type 2]. Problemy zdorov'ya i ekologii. 2014;1:7-14. (in Russian).
Zhang J, Liu H, Wei B. Immune response of T cells during herpes simplex virus type 1 (HSV-1) infection. J Zhejiang Univ Sci B. 2017;18(4):277-88.
Sokolenko MO, Moskaliuk VD, Sokolenko AA. Vplyv herpesvirusiv na imunnyi status patsiientiv, neinfikovanykh VIL-infektsiieiu [Impact of herpesviruses on the immune status of patients uninfected with HIV]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2016;1:161-66. (in Ukrainian).
Egan KP, Wu S, Wigdahl B, Jennings SR. Immunological control of herpes simplex virus infections. J Neurovirol. 2013;19(4):328-45. doi: 10.1007/s13365-013-0189-3.
Serveczkyj KL, Chaban TV, Olijnyk AG, Nikitina OYe. Zminy pokaznykiv klitynnogo imunitetu u chvorych na gerpetychnu infekciyu [Changes in the parameters of cellular immunity in patients with herpetic infection]. V: Infekcijni chvoroby: dosyagnennya i problemy v diagnostyci ta terapiyi. Materialy VIII zyizdu infekcionistiv Ukrayiny; 2010 zhovt. 6-8; Vinnycya, Ukrayina. Ternopil: TDMU; 2010. 107 с. (in Ukrainian).
Takakubo Y, Konttinen YT. Immune-regulatory mechanisms in systemic autoimmune and rheumatic diseases. Clin Dev Immunol. 2012;2012:941346.
D'yachenko PA, D'yachenko AG. Immunnyy otvet na HSV-infektsiyu i prichiny persistentsii virusa [Immune response to HSV infection and causes of virus persistence]. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2011;5:26-8. (in Russian).
Kolisnyk NV, Omel'ianchyk LO. Metody laboratornoi imunolohii [Methods of laboratory immunology]. Zaporizhzhia: ZNU; 2010. 116 p. (in Ukrainian).
Rebrova OYu. Statisticheskiy analiz meditsinskikh danykh. Priminenie paketa prikladnykh programm STATISTICA [Statistical analysis of medical data. Application of the STATISTICA application package]. Moscow: Mediasfera; 2002. 312 p. (in Russian).
Kambachokova ZA. Funktsional'naya aktivnost' fagotsitov u bol'nykh prostym gerpesom [Functional activity of phagocytes in patients with herpes simplex]. Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologiy. 2011;18(3):106-8. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 I. G. Gaiduchok, Yu. V. Fedorov, Kh. O. Lyshchuk-Yakymovych, R. M. Pukalyak
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
