СУДОВО-МЕДИЧНІ КРИТЕРІЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІІ ОБ’ЄМУ КРОВОВТРАТИ ШЛЯХОМ АНАЛІЗУ МАП ЛІНІЙНОГО ДИХРОЇЗМУ БІОЛОГІЧНИХ ТКАНИН І РІДИН ЛЮДИНИ

Анотація

Наша стаття спрямована на дослідження діагностичної ефективності застосування методу Мюллер-матричного відтворення мап лінійного дихроїзму полікристалічної складової біологічних тканин і крові людини у завданні об’єктивного визначення об’єму крововтрати.
Мета дослідження – оцінити ефективність методу Мюллер-матричного відтворення мап лінійного дихроїзму полікристалічної складової біологічних тканин і крові людини у диференціальній діагностиці ступеня крововтрати.
Матеріал і методи. У дослідженні проведено аналіз біологічних тканин померлих із різним ступенем крововтрати: зразки шкіри, мозку та крові (n=156) осіб віком від 18 до 60 років. Усі зразки розподілені на контрольну (n=10; 0 мм³) та п’ять дослідних груп відповідно до об’єму крововтрати (від 500±100 мм³ до 2500±100 мм³). Статистичну обробку даних проводили за допомогою програмного забезпечення MS® Excel® 2010™ та Statistica®. Оцінку об’єму крововтрати здійснювали шляхом аналізу змін фазової та амплітудної анізотропії тканин із використанням алгоритму розрахунку питомого значення крововтрати.
Результати дослідження. На основі аналізу розподілів випадкових значень полікристалічної складової гістологічних зрізів біологічних тканин і плівок крові померлих з різним ступенем крововтрати встановлено динаміку зміни величини статистичних показників для кожної дослідної групи, залежно від об’єму крововтрати. Оцінка точності запропонованого методу показала високий рівень достовірності у визначенні об’єму крововтрати для зразків шкіри, мозку та крові. Найвищі показники точності (92-94%) зафіксовані при використанні асиметрії та ексцесу розподілів лінійного дихроїзму плівок крові, що підтверджує ефективність методу для судово-медичної практики.
Висновки. 1. Установлено діапазон чутливості методу диференціального Мюллер-матричного картографування мап лінійного дихроїзму до зміни рівня крововтрати померлих для всіх досліджуваних зразків – ΔV=0мм3÷2000 мм3. 2. Визначено величини і діапазони зміни точності методу диференціального Мюллер-матричного картографування з алгоритмічним відтворенням мап лінійного дихроїзму біологічних препаратів – ΔV=0мм3÷2000 мм3 ↔ 86-92%; ΔV=2000мм3÷2500 мм3 ↔ 56-68%. 3. Найвища точність була зафіксована при аналізі крові (ексцес SM4 ↔ 90-94%), що вказує на перспективність цього методу для об'єктивної оцінки крововтрати. Водночас для тканини мозку та шкіри точність методу була дещо нижчою, проте все ще на високому рівні (80-90%). 4. Отримані результати підтверджують високу ефективність методу Мюллер-матричної томографії у визначенні ступеня крововтрати. Метод забезпечує точну оцінку змін оптичних характеристик біологічних тканин у відповідь на крововтрату, що може бути використано в судово-медичній практиці для встановлення причин смерті та реконструкції механізму травмування.