ЕФЕКТИВНІСТЬ І ПЕРЕНОСИМІСТЬ СТАНДАРТНОГО РЕЖИМУ ХІМІОТЕРАПІЇ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ВПЕРШЕ ДІАГНОСТОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ У ПОЄДНАННІ З ВІРУСНИМИ ГЕПАТИТАМИ В І С
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.4.76.2015.219Анотація
Ефективність і переносимість стандартної протитуберкульозної хіміотерапії у хворих на вперше діагностований туберкульоз із супутніми вірусними гепатитами В та/або С вивчали в контрольованому дослідженні, яке включало 116 осіб. В основну, 1-шу групу входили 58 хворих на вперше діагностований туберкульоз легень (ВДТБ) у поєднанні з вірусними гепатитами В та/або С (ВГ). Контрольна, 2-га група – хворі на вперше діагностований туберкульоз легень без вірусних гепатитів В і С.
Ефективність лікування хворих на ВДТБ із супутніми ВГ В та/або С є достовірно нижчою, ніж у хворих без гепатитів – невдале лікування після прийому 90 доз
реєструють відповідно у 22,4 % і 8,6 % осіб із розвитком мультирезистентності в переважній більшості цих випадків. У пацієнтів із ВГ відбувається уповільнена
регресія патологічних змін у легенях за розсмоктуванням інфільтративних змін та загоєнням каверн – за 90 доз прийому протитуберкульозних препаратів зникнення інфільтративних змін у легенях не було в жодному випадку (у контрольній групі – у 18,9 % пацієнтів), загоєння каверн було у 2 пацієнтів (4,4 %) (у контрольній групі в 35,4 % осіб). У хворих на туберкульоз із супутніми ВГ В і С достовірно частіше реєстрували гепатотоксичні реакції, у тому числі тяжкі, які призводили до відміни протитуберкульозних препаратів – у 53,4 % та у 22,4 % пацієнтів проти 13,8 % і 1,7 % осіб контрольної групи. Середній термін перерваного лікування становив 22±2,1 дня.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 М.М. Корчинська
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).