ПРИХИЛЬНІСТЬ ДО ПОДВІЙНОЇ АНТИТРОМБОЦИТАРНОЇ ТЕРАПІЇ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ: РЕАЛІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.4.76.2015.227Анотація
У роботі вивчено прихильність до подвійної антитромбоцитарної терапії (ПАТ) осіб, після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС) шляхом телефонного опитування 62 пацієнтів, середнього віку (66,3±4,7 року). Прихильність до ПАТ у пацієнтів з інфарктом міокарда та нестабільною стенокардією через 6 місяців лікування становить 64,5 % та зменшується протягом наступних шість місяців на 16,1 %. Більш прихильними до ПАТ є чоловіки як через шість місяців, так і через рік лікування, причому прихильність жінок через рік зменшилася на 22 %, а чоловіків – на 17,4 %. Найбільш прихильними до ПАТ є пацієнти після реваскуляризації міокарда, як з інфарктом міокарда, так і з нестабільною стенокардією. Така тенденція відмічається через шість місяців та через 12 місяців лікування. Серед пацієнтів, яким не виконували реваскуляризації, прихильність до ПАТ суттєво зменшувалася протягом року, причому більш суттєво серед пацієнтів з ІМ – на 24 %, ніж серед пацієнтів із нестабільною
стенокардією – на 16 %.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Ю.М. Мостовой, Л.В. Распутіна, Д.В. Діденко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
