МЕДИКАМЕНТОЗНА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ РИТМУ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНІСТЬ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА З ПРОВЕДЕНИМ СТЕНТУВАННЯМ

Автор(и)

  • Н.В. Савчук

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.1.77.2016.31

Анотація

Внутрішньоклітинний дефіцит магнію та постішемічне підвищення концентрації іонів кальцію всередині клітини провокують синдром реперфузії у пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (ІМзST) після проведеної реваскуляризації, що проявляється порушеннями серцевого ритму. У таких пацієнтів переважали синусова тахікардія, передсердна та шлуночкова екстрасистолії, пароксизмальні тахікардії.
З урахуванням основних патогенетичних механізмів розвитку аритмій запропоновано включити до базової терапії таких пацієнтів препаратів магнію, зокрема – препарату Ритмокор. Доведена антиаритмічна, антиішемічна дія препарату. Також відмічено позитивний вплив препарату Ритмокор на рівень магнію у крові та скорочення тривалості інтервалу QT.
З метою визначення ризику виникнення порушень серцевого ритму у хворих на ХСН провели аналіз із дослідженням шансів несприятливого/сприятливого
перебігу ХСН після перенесеного ІМ. Доведено, що шанси несприятливого прогнозу постінфарктного періоду з шлуночковими порушеннями ритму серця збільшуються у 2-3 рази при використанні базової терапії, у порівнянні з додаванням препарату Ритмокор.
Буковинський медичний вісник

##submission.downloads##

Номер

Том 20 № 1 (77) (2016)

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Н.В. Савчук

Ліцензії Creative Commons

Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).