ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА ФАРМАКОТЕРАПІЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ЖІНОК ЗІ ЗНИЖЕНОЮ МІНЕРАЛЬНОЮ ЩІЛЬНІСТЮ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.2.78.2016.75Анотація
У роботі подані результати обстеження 85 хворих на есенційну артеріальну гіпертензію (АГ) ІІ стадії, з них 60, крім АГ, мали прояви остеодефіциту різного ступеня вираженості і склали основну групу, та 25 хворих на АГ без остеодефіциту, аналогічного віку і конституції – контрольна група. Для реалізації поставлених завдань здійснено комплекс систематичних заходів, які включали анкетування хворих, клінічне обстеження, добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), денситометрію з визначенням мінеральної щільності кісткової тканини. Установлено, що пацієнток із тяжко коригованими високими рівнями АТ слід віднести до осіб із підвищеним ризиком розвитку суглобової патології внаслідок посиленого вимивання
кальцію з кісткової тканини. Із прогресуванням суглобової патології змінюється добовий профіль артеріального тиску в бік збільшення кількості осіб із недостатнім (0-10 %) зниженням АТ вночі (“non-dipper”) та зі стійким підвищенням нічного АТ, який перевищував денний (“night-peaker”), що веде за собою збільшення ризику розвитку серцево-судинних ускладнень і підвищення смертності пацієнтів. Фармакотерапія АГ у жінок з остеопенічним синдромом, хворих на АГ, потребує вищих доз інгібіторів АПФ у поєднанні з антагоністами кальцію.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 І.Г. Купновицька, І.П. Фітковська, В.І. Клименко, Н.В. Губіна
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).