DOI: https://doi.org/10.24061/89785

Ризик персистувального перебігу фенотипу ранньої бронхіальної астми у дітей (результати проспективного когортного спостереження)

L. О. Bezrukov, О. К. Кoloskova, T. L. Bezrukova, N. О. Shevchenko

Анотація


Для оптимізації діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей на підставі аналізу даних проспективного спостереження встановлені особливості перебігу окремих фенотипів захворювання. Обстежено 312 дітей, в яких після стаціонарного лікування бронхообструктивний синдром мав персистувальний характер (І група, середня тривалість катамнестичного спостереження сягала 12,5±0,36 року) і 388 пацієнтів, у яких після стаціонарного лікування повторних нападів БА не траплялося (ІІ група, середня тривалість катамнестичного спостереження склала 15,1±0,2 року). У процесі спостереження за дітьми з персистуванням бронхообструктивного синдрому лише у 13,1±2,3 % випадків відзначене значне погіршення перебігу захворювання, у 38,5±3,3 % хворих спостерігалося виразне покращення, а в 48,4±3,4 % пацієнтів захворювання характеризувалося постійною тяжкістю. Варто відзначити, що в 7,4±1,5 % осіб визначалося відновлення рецидивування бронхообструктивного синдрому після його припинення та відсутності впродовж, у середньому, 1-7 років. Щодо формування фенотипу персистувальної астми, то найбільш чутливими є наступні клінічно-анамнестичні маркери: частота бронхообструктивного синдрому більше чотирьох епізодів на рік (чутливість тесту 71 %), а найбільш специфічними – обтяженість алергологічного анамнезу за обома родоводами, сезонність нападів астми та супутній алергічний риніт (специфічність 99 %).


Ключові слова


діти; бронхообструктивний синдром

Повний текст:

PDF

Посилання


Podol'naya MA, Kobrinskiy BA. Metodologiya epidemiologicheskikh issledovaniy. Pokazateli i metodika rascheta epidemiologicheskikh kharakteristik riska [Methodology of epidemiological studies. Indicators and methods for calculating the epidemiological characteristics of risk]. Ross. vestn. perinatol. i pediatrii. 2000;6:52-4. (in Russian).

Sokolova LV. Diagnosticheskie oshibki pri bronkhial'noy astme u detey [Diagnostic errors in bronchial asthma in children]. Pul'monologiya. 2002;1:72-7. (in Russian).

Shakhova OO. Diahnostychna tsinnist' pokaznykiv nespetsyfichnoi reaktyvnosti bronkhiv pry bronkhial'nii astmi u pidlitkiv [Diagnostic value of indicators of non-specific bronchial reactivity in bronchial asthma in adolescents] [avtoreferat]. Chernivtsi; 2012. 26 p. (in Ukrainian).

Henderson J, Granell R, Heron J. Associations of wheezing phenotypes in the first 6 years of life with atopy, lung function and airway responsiveness in mid-childhood. Thorax. 2008;63:974-80.

Reddel HK, Sawyer SM, Everett PW. Asthma control in Australia: a cross-sectional web-based survey in a nationally representative population. Med. J. Aust. 2015;202:492-97.

Bosnic-Anticevich SZ. Asthma management in primary care: caring, sharing and working together. Eur Respir. J. 2016;47:1043-046.

Global Initiative for Asthma. Global Strategy for asthma management and prevention. www.ginasthma.org / Date last accessed: January 15, 2016.

Grupp-Phelan J, Lozano P, Fishman P. Health care utilization and cost in children with asthma and selected comorbidities. Journal of Asthma. 2001;38(4):363-73.

Morgan WJ, Crain EF, Gruchalla RS. Results of a home-based environmental intervention among urban children with asthma. New England Journal of Medicine. 2004;351(11):1068-080.

Phelan PD, Robertson CF, Olinsky A. The Melbourne asthma study: 1964-1999. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2002;109(2):189-94.

Spycher BD, Silverman M, Kuehni CE. Phenotypes of childhood asthma: are they real? Clinical & Experimental Allergy. 2010;40(8):1130-141.

Chapman KR, Boulet LR, Rea RM. Suboptimal asthma control: prevalence, detection and consequences in general practice. Eur Respir J. 2008;31:320-25.

Hong S, Son DK, Lim WR. The prevalence of atopic dermatitis, asthma, and allergic rhinitis and the comorbidity of allergic diseases in children. Environmental health and toxicology. 2012;27:8.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2017 Л.О. Безруков, О.К. Колоскова, Т.Л. Безрукова, Н.О. Шевченко

Технічний редактор журналу, к.мед.н. М. Степанченко, 2015-2018