Клінічно-анамнестичні особливості фенотипу астми пізнього початку залежно від характеристики ацетиляторного статусу дітей

O. K. Koloskova, S. I. Tarnavska, T. V. Donska, I. D. Kolisnyk

Анотація


Проведено комплексне клінічно-імунологічне обстеження І-ІІ рівня 72 дітей, хворих на бронхіальну астму «пізнього початку», яке дозволило встановити, що наявність повільного характеру ацетилювання асоціює з більшою обтяженістю родоводу атопічними захворюваннями (генеалогічний індекс ≥ 0,16 у.о. – у 2,9 раза, а також у 1,3 раза перевищує шанси розвитку шкірних проявів атопії на першому році життя. Наявність повільного ацетиляторного статусу зумовлювало тяжчий та неконтрольований перебіг захворювання із майже вдвічі частішим розвитком денних симптомів (понад два рази/тиждень), зростанням утричі випадків щотижневих нічних симптомів, які в 1,4 раза частіше призводили до значного обмеження фізичної активності порівняно з пацієнтами зі швидким ацетиляторним фенотипом. Установлення повільного ацетиляторного статусу в пацієнтів із фенотипом астми пізнього початку підвищувала шанси розвитку тяжких нападів астми в 3,5 раза.


Ключові слова


астма; фенотип; діти; тип ацетилювання

Повний текст:

PDF

Посилання


Bezrukov L.A., Nechitajlo Ju.N., Cherevko S.A., Mozolevskij A.F. “ed.”. Diagnosis and treatment of acute pneumonia and acute respiratory viral infection, complicated BF in children of early age. Chernovcy; 1989 (in Russian).

Machulina L.N., Beljaeva L.M., Matush L.I. Comprehensive assessment of the health of the child. Oficial'noe izdatel'stvo: Minsk; 1999 (in Russian).

MOH Ukraine from 08.10.2013 №868 «Unified clinical protocols of primary, secondary (specialized) medical care. Bronchial asthma in children" (in Ukrainian).

Lotvall J., Akdis C.A., Bacharier L.B. Asthma fenotypes: a new approach to classification of disease entities within the asthma syndrome. J. Allergy Clin. Immunol. 2011; 127: 355-360.

Castro-Rodriguez J.A. The Asthma Predictive Index. Curr. Allergy Clin. Immunol. 2011; 11: 157-161.

Subbarao P., Becker A., Brook J.R. CHILD Study Investigators. Epidemiology of asthma: risk factors for development. Expert Rev. Clin. Immunol. 2009; 5: 77-95.

Kapitein B., Hoekstra M.O., Nijhuis E.N.J. Gene expression in CD4+ T –cells reflects heterogeneity in infant wheezing phenotypes. Eur. Respir. J. 2008; 32: 1203-1212.

Global Strategy for Asthma Management and Prevention (updated 2012). Global Initiative for Asthma, 2012. http: / /www.ginasthma .org/local/uploads/ fi l e s /GINA_Report_2012Feb13.pdf

Mamessier E. Cytokines in atopic diseases: revisiting the Th2 dogma. Eur. J. Dermatol. 2006; 16 (2): 103-113.

Ober C., Hoffman S. Asthma genetics 2006: the long and winding road to gene discovery. Genes and Immune. 2006; 7 (2): 95-100.

Bener A., Ehlayel M.S., Alsowaidi S., Sabbah A. Role of breast feeding in primary prevention of asthma and allergic diseases in a traditional society. Eur. Ann. Allergy Clin. Immunol. 2007; 39 (10): 337-343.

Hesselmar B., Enelund A.-C., Eriksson B. The Heterogeneity of Asthma Phenotypes in Children and Young Adults. J. Allergy. 2012. http:// www.hindawi.com/journals/ja/2012/163089


Пристатейна бібліографія ГОСТ






DOI: https://doi.org/10.24061/97650

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2017 O. K. Koloskova, S. I. Tarnavska, T. V. Donska, I. D. Kolisnyk

Технічний редактор журналу, к.мед.н. М. Степанченко, 2015-2017