Дослідження варіабельності серцевого ритму за власного математичного забезпечення – можливості і перспективи
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.3.75.2015.171Ключові слова:
варіабельність серцевого ритму, програмне забезпеченняАнотація
З метою впровадження математичного забезпечення визначення змін вегетативної нервової системи запропоновано власний програмний комплекс кількісної оцінки електрокардіограми у хворих на нейроциркуляторну дистонію і стабільну стенокардію напруження в умовах навантажувального тесту велоергометрії (ВЕМ). Визначена тенденція розподілу вихідних показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) до активації симпатичного контуру перед проведенням ВЕМ, більш виражена за негативного в подальшому стрес–тесту, із збереженням вказаної залежності на висоті навантаження, що дозволяє прогнозувати розподіл пацієнтів у групу негативного і позитивного результатів. Доведене виражене спрямування до симпатикотонії за досягнення пікового навантаження при стрес–тесті незалежно від вихідного інтегрального спрямування ВСР.
Посилання
Yabluchanskiy N.I., Martynenko A.V. Heart rate variability. Khar'kov: KNU; 2010 (in Russian).
Feng J., Wang A., Gao C.A. Altered heart rate variability depends on the characteristics of coronary lesions in stable angina pectoris. Anadolu Kardiyol. Derg. 2014, 14. Available at: http:// www.anakarder.com/sayilar/97/buyuk/2-Altered.pdf.
Boskovic A., Belada N., Knezevic B. Prognostic value of heart rate variability in post–infarction patients. Vojnosanit. Pregl. 2014; 71 (10): 925-930.
Quinteiro R.A., Biagetti M.O., Fernandez A. Can QT/RR Relationship Differentiate between Low– and High–Risk Patients with Hypertrophic Cardiomyopathy? Ann. Noninvasive Electrocardiol. 2015, 1. Available at: http: // www. ncbi. nlm. nih. gov/pubmed/25639818.
Tulppo M.P., Piira O.P., Hautala A.J. Exercise capacity is associated with endothelin–1 release during emotional excitement in coronary artery disease patients. Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. 2014; 307 (3): 391-396.
Finkelstein J. Jeong I.C. Using heart rate variability for automated identification of exercise exertion levels. Stud. Health Technol. Inform. 2015; 208; 137-141.
Camm A.J., Malik M., Bigger J.T. Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. Task Force of The European Society of Cardiology and The North American Society of Pacing and Electrophysiology. Members of the Task Force. Eur. Heart J. 1996; 17 (3): 354-381.
Voss A., Schroeder R., Fischer C. Influence of age and gender on complexity measures for short term heart rate variability analysis in healthy subjects. Annual International Conference of the IEEE Engineering in Medicine and Biology Society. 2013; 5574-5577.
McCraty R., Shaffer F. Heart Rate Variability: New Perspectives on Physiological Mechanisms, Assessment of Self – regulatory Capacity, and Health risk. Glob. Adv. Health Med. 2015; 4 (1): 46-61.
Lahiri M.K., Chicos A., Bergner D. Recovery of heart rate variability and ventricular repolarization indices following exercise. Ann. Noninvasive Electrocardiol. 2012; 17 (4): 349-360.
Shah S.A., Kambur T., Chan C. Relation of short–term heart rate variability to incident heart failure (from the Multi–Ethnic Study of Atherosclerosis). Am. J. Cardiol. 2013; 112 (4): 533-540.
Smith A.L., Owen H., Reynolds K.J. Heart rate variability indices for very short–term (30 beat) analysis. Part 1: survey and toolbox. J. Clin. Monit. Comput. 2013; 27 (5): 569-576.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 V. K. Tashchuk, P. R. Ivanchuk, O. S. Polianska, I. A. Tashchuk, M. V. Al–Salama
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
