ВПЛИВ БЕЗПЕРЕРВНОГО МОНІТОРИНГУ ГЛЮКОЗИ НА ГЛІКЕМІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ТА СЕРЦЕВО-СУДИННІ ПОДІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ДІАБЕТОМ ТА СЕРЦЕВО-СУДИННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ПІД ЧАС ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.30.2.118.2026.5Ключові слова:
цукровий діабет; безперервний моніторинг глюкози; HbA1c; Time in Range; серцево-судинні захворювання; війнаАнотація
Цукровий діабет є однією з найбільших проблем охорони здоров’я в усьому світі, значно підвищуючи ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Для підтримки ефективного контролю за глікемією та запобігання серцево-судинним ускладненням, особливо в умовах обмеженого доступу до медичних ресурсів, зростає роль новітніх технологій, таких як безперервний моніторинг глюкози. Ця технологія дозволяє пацієнтам і лікарям у режимі реального часу контролювати рівень глюкози, що важливо для забезпечення стабільного лікування навіть у складних умовах.
Мета роботи – оцінити вплив безперервного моніторингу глюкози на показники глікемічного контролю, зокрема динаміку HbA1c, та серцево-судинні події у пацієнтів із цукровим діабетом та супутньою серцево-судинною патологією в умовах воєнного стану в Україні.
Матеріал і методи. У проспективне одноцентрове дослідження включено 100 пацієнтів із ЦД 1-го та 2-го типу, які перебували на лікуванні в ендокринологічному та кардіологічному відділенні Тернопільської обласної клінічної лікарні у 2023-2024 рр. Усім пацієнтам встановлено системи CGM. Оцінювали HbA1c, Time in Range (TIR), Time Above Range (TAR), Time Below Range (TBR), варіабельність глікемії (%CV), частоту гіпоглікемій та серцево-судинні події.
Результати. Через 12 тижнів використання CGM відзначено статистично значуще зниження HbA1c (з 8,6% до 7,4%; p<0,001), зростання TIR (з 51% до 72%; p<0,001), зменшення частоти гіпоглікемій та кількості госпіталізацій з приводу гострих серцево-судинних подій. Застосування CGM асоціювалося зі зниженням варіабельності глікемії та суб’єктивного рівня стресу.
Висновки: безперервний моніторинг глюкози є ефективним інструментом покращення контролю цукрового діабету та профілактики серцево-судинних ускладнень у пацієнтів високого ризику в умовах війни. Динаміка HbA1c відображає інтегральний позитивний вплив CGM на глікемічний профіль.
Посилання
Siam NH, Snigdha NN, Tabasumma N, Parvin I. Diabetes Mellitus and Cardiovascular Disease: Exploring Epidemiology, Pathophysiology, and Treatment Strategies. Rev Cardiovasc Med. 2024;25(12):436. https://doi.org/10.31083/j.rcm2512436
Petrie JR, Guzik TJ, Touyz RM. Diabetes, Hypertension, and Cardiovascular Disease: Clinical Insights and Vascular Mechanisms. Can J Cardiol. 2018;34(5):575-84. https://doi.org/10.1016/j.cjca.2017.12.005
Lazar S, Reurean-Pintilei DV, Ionita I, Avram VF, Herascu A, Timar B. Glycemic Variability and Its Association with Traditional Glycemic Control Biomarkers in Patients with Type 1 Diabetes: A Cross-Sectional, Multicenter Study. J Clin Med. 2025;14(7):2434. https://doi.org/10.3390/jcm14072434
Wrench E, Subar DA, Bampouras TM, Lauder RM, Gaffney CJ. Myths and methodologies: Assessing glycaemic control and associated regulatory mechanisms in human physiology research. Exp Physiol. 2024;109(9):1461-77. https://doi.org/10.1113/EP091433
Alfadli SF, Alotaibi YS, Aqdi MJ, Almozan LA, Alzubaidi ZB, Altemani HA, et al. Effectiveness of continuous glucose monitoring systems on glycemic control in adults with type 1 diabetes: A systematic review and meta-analysis. Metabol Open. 20259;27:100382. https://doi.org/10.1016/j.metop.2025.100382
Klein KR, Buse JB. The trials and tribulations of determining HbA1c targets for diabetes mellitus. Nat Rev Endocrinol. 2020;16(12):717-30. https://doi.org/10.1038/s41574-020-00425-6
Lucci C, Marongiu A, Genovese S, Mazza M, Cosentino N, Marenzi G. Hypoglycemia and glycemic variability in acute myocardial infarction: the lesser-known aspects of glycemic control. Cardiovasc Diabetol. 2025;24(1):309. https://doi.org/10.1186/s12933-025-02862-x
Kwon SY, Moon JS. Advances in Continuous Glucose Monitoring: Clinical Applications. Endocrinol Metab (Seoul). 2025;40(2):161-73. https://doi.org/10.3803/EnM.2025.2370
Kucher SV, Mudra UO, Hanberher II, Mysula MS, Mysula YI, Dzhyvak VH, et al. Investigation of increased levels of anxiety and depression impact on the quality of life in patients with irritable bowel syndrome. Svity Med Biol. 2025;2:89-94. https://doi.org/10.26724/2079-8334-2025-2-92-89-94
Simon PD. The 10-item Perceived Stress Scale as a valid measure of stress perception. Asia Pac Psychiatry. 2021;13(2):e12420. https://doi.org/10.1111/appy.12420
Agyapong B, Brett-MacLean P, Orimalade A, Dias RDL, Wei Y, Agyapong VIO. Prevalence and Independent Predictors of Anxiety and Depression Among Elementary and High School Educators: Cross-Sectional Study. JMIR Form Res. 2024;8:e60760. https://doi.org/10.2196/60760
Li G, Zhong S, Wang X, Zhuge F. Association of hypoglycaemia with the risks of arrhythmia and mortality in individuals with diabetes - a systematic review and meta-analysis. Front Endocrinol (Lausanne). 2023;14:1222409. https://doi.org/10.3389/fendo.2023.1222409
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Т.І. Крицький, Н.В. Пасєчко, І.П. Савченко, Л.В. Наумова

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
