ОЦІНКА ПРАКТИКИ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ У ЖІНОК ІЗ РУБЦЕМ НА МАТЦІ ПІСЛЯ КОНСЕРВАТИВНОЇ МІОМЕКТОМІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.30.2.118.2026.9Ключові слова:
рубець на матці; вагітність; кесарів розтин; лейоміома матки; репродуктивна функція; консервативна міомектомія; консервативно-пластичні операції на матці; перинатальні наслідки; лапароскопічні втручання; пологи з рубцем на матці; відновлення міометрія; неспроможність рубця на матціАнотація
Проведено аналіз особливостей перебігу вагітності та пологів з рубцем на матці, що охоплював оцінку морфофункціональних особливостей стану рубця після кесаревого розтину, консервативної міомектомії та ендоскопічних втручань на матці, перебігу вагітності та оцінку перинатальних наслідків у цих жінок.
Мета дослідження – оцінити анатомо-функціональні особливості рубця на матці після перенесених оперативних втручань, перебіг вагітності та перинатальні наслідки у жінок із рубцем на матці.
Матеріал і методи. Дослідження проводилося на базі Сумського обласного клінічного перинатального центру протягом 2020-2025 рр. Проведено проспективний аналіз клініко-анамнестичних даних, перебігу вагітності та пологів у 198 жінок із рубцем на матці після кесаревого розтину, консервативної міомектомії та ендоскопічних втручань на матці. Програма обстеження охоплювала клінічні спостереження, лабораторні та інструментальні методи діагностики. Виконано ультразвукову та доплерометричну оцінку морфофункціонального стану матки за допомогою апарата «General electric Voluson E8» (Сполучені Штати Америки).
Результати дослідження. Серед обстежених 198 жінок у 147 (74,2 %) рубець на матці зумовлений попереднім кесаревим розтином, у 36 (18,2 %) – консервативною міомектомією, у 15 (7,5 %) – ендоскопічним втручанням з приводу неповної перегородки матки. За допомогою УЗД у 142 (96,6 %) жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину встановлено локалізацію рубця в нижньому сегменті матки, корпоральний рубець – у решти 3,4 % жінок; ехографічні ознаки відносної «анатомічної» неспроможності рубця відзначено у 21 (10,6 %) вагітної. У 96 (48,5 %) жінок вагітність ускладнилася загрозою переривання або передчасних пологів, у 71 (35,8 %) – анемією, у 53 (26,8 %) – дисфункцією плаценти. Розродження в термін відзначено у 153 (77,3 %), дострокове – у решти 22,7 %; шляхом КР – у 191 (96,4 %), у решти 3,6 % – через природні пологові шляхи. У 3 (1,5 %) випадках пологи ускладнились гіпотонією матки, з приводу чого було проведено поетапну деваскуляризацію матки.
Висновки. Найчастішими причинами формування рубця на матці є попередній кесарів розтин, консервативна міомектомія та ендоскопічні внутрішньоматкові операції. Вагітність у пацієнток із рубцем на матці найчастіше ускладнюється загрозою переривання вагітності і передчасних пологів, анемією, дисфункцією плаценти і затримкою внутрішньоутробного росту плода. Вибір тактики розродження зумовлений сукупністю даних анамнезу, стану рубця на матці, акушерського статусу і побажань самої жінки.
Посилання
Styer AK, Rueda BR. The Epidemiology and Genetics of Uterine Leiomyoma. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2016;34:3-12. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2015.11.018.
Terry KL, De Vivo I, Hankinson SE, Missmer A. Reproductive characteristics and risk of uterine leiomyomata. Fertil Steril. 2010;94(7):2703-7. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2010.04.065.
El-Balat A, DeWilde RL, Schmeil I, Tahmasbi-Rad M, Bogdanyova S, Fathi A, et al. Modern Myoma Treatment in the Last 20 Years: A Review of the Literature. Biomed Res Int. 2018 Jan;2018:4593875. DOI: 10.1155/2018/4593875.
Laughlin SK, Stewart EA. Uterine Leiomyomas: Individualiz the Approach to Heterogeneoug Condition. Obstet Gynecol. 2011;117(2 Pt 1):396-403. DOI: 10.1097/AOG.0b013e31820780e3.
Downes E, Sikirica V, Gilabert-Estelles J, Bolge SC, Dodd SL, Maroulis C, et al. The burden of uterine fibroids in five European countries. The Eur Journal of Obstetrics and Gynecology and Reprod Biol. 2010 Sep;152(1):96-102. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2010.05.012.
Donnez J, Dolmans MM. Uterine fibroid management: from the present to the future. Hum Reprod Update. 2016 Nov;22(6):665-86. DOI: 10.1093/humupd/dmw023.
Okolo S. Incidence, aetiology and epidemiology of uterine fibroids. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2008 Aug;22(4):571-88. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2008.04.002.
Lisiecki M, Paszkowski M, Woźniak S. Fertility impairment associated with uterine fibroids – a review of literature. Prz Menopauzalny. 2017 Dec;16(4):137-40. DOI: 10.5114/pm.2017.72759.
Baird DD, Harmon QE, Upson K, Moore KR, Barker-Cummings C, Baker S, et al. A prospective, uitrasound – based study to evaluate risk factors for uterine fibroid incidence and grow: methods and results of Recryitmen. J. Womens Health (Larchmt). 2015;24(11):907-15. DOI: 10.1089/jwh.2015.5277.
Stewart EA, Cookson CL, Gandolfo RA, Schulze-Rath R. Epidemiology of uterine fibroids: a systematic review. BJOG. 2017;124(10):1501-12. DOI: 10.1111/1471-0528.14640.
Choi EJ, Cho SB, Lee SR, Lim YM, Jeong K, Moon HS, et al. Comorbidity of gynecological and non-gynecological diseases with adenomyosis and endometriosis. Obstet Gynecol Sci. 2017;60(6):579-86. DOI: 10.5468/ogs.2017.60.6.579.
Cha PC, Takahashi A, Hosono N, Low SK, Kamatani N, Kubo M, et al. A genome wide association study identifiesthree loci associated with susceptibility to uterine fibroids. Nat Genet. 2011;43(5):447-50. DOI: 10.1038/ng.805.
Baschinsky DY, Isa A, Niemann TH, Prior TW, Lucas JG, Frankel WL. Diffuse leiomyomatosis of the uterus: a case report with clonality analysis. Hum Pathol. 2000;31(11):1429-32.
Baranov VS, Osinovskaya NS, Yarmolinskaya MI. Pathogenomics of Uterine Fibroids Development. Int J Mol Sci. 2019;20(24):6151. DOI: 10.3390/ijms20246151.
Lin CY, Wang CM, Chen ML, Hwang BF. The effects of exposure to air pollution on the development of uterine fibroids. Int J Hyg Environ Health. 2019 Apr; 222(3):549-55. DOI: 10.1016/j.ijheh.2019.02.004.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 І.М. Нікітіна, М.Л. Кузьоменська, С.А. Cміян, Т.В. Бабар
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
