ЦИФРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ «CHECK ME» ЯК СПОСІБ ПІДВИЩИТИ РІВЕНЬ ВАКЦИНАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.30.2.118.2026.11Ключові слова:
цифрові інструменти; вакцинація дорослих; первинна медична допомога; Check Me; ухвалення клінічних рішень; психічне здоровʼя; війна; діагностикаАнотація
Цифровий інструмент Check Me як спосіб підвищити рівень вакцинації пацієнтів. Дані сучасних досліджень свідчать, що інтерактивні та персоналізовані цифрові інтервенції можуть підвищувати готовність до вакцинації та фактичне охоплення щепленнями, особливо при використанні в умовах первинної медичної допомоги.
Мета дослідження – оцінити вплив цифрового інструмента підтримки ухвалення рішень Check Me на рівень вакцинації серед дорослих пацієнтів у закладі первинної медичної допомоги.
Матеріал і методи. Проведено одноцентрове дослідження типу «до‑після‑дослідження» (before–after study) у закладі первинної медичної допомоги. Включено пацієнтів віком ≥ 18 років, які зверталися до клініки в періоди до та після імплементації цифрового інструмента Check Me. Проаналізовано дані близько 3000 пацієнтів. За критеріями включення відібрано близько 80 осіб. Інструмент використовувався пацієнтами до та під час амбулаторного прийому для формування рекомендацій щодо необхідних щеплень відповідно до чинних рекомендацій. Основним показником був середній рівень вакцинації на одного пацієнта. Статистичний аналіз проводили з використанням t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок із розрахунком 95% довірчого інтервалу, статистично значущими вважали відмінності при (p < 0,05).
Результати. Після імплементації інструмента Check Me середній рівень вакцинації зріс з (1,08 ± 1,0), (n = 16) до (1,96 ± 1,0), (n = 57). Різниця середніх становила 0,88 (95% ДІ 0,33–1,43). При порівнянні незалежних вибірок отримано статистично значущу різницю (t = 3,11; p = 0,003), що свідчить про достовірне підвищення рівня вакцинації після впровадження інструмента.
Висновки. Використання цифрового інструмента підтримки ухвалення рішень Check Me у практиці первинної медичної допомоги статистично значуще підвищує рівень вакцинації серед дорослих пацієнтів. Отримані результати підтверджують перспективність застосування персоналізованих цифрових інтервенцій для покращення охоплення вакцинацією та можуть бути підґрунтям для подальших досліджень з більшою вибіркою.
Посилання
World Health Organization. Immunization coverage [Internet]. Geneva: World Health Organization; [cited 2026 Mar 28]. Available from: https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/immunization-coverage
Chandeying N, Thongseiratch T. Systematic review and meta-analysis comparing educational and reminder digital interventions for promoting HPV vaccination uptake. NPJ Digit Med. 2023;6:162. https://doi.org/10.1038/s41746-023-00912-w
Odone A, Gianfredi V, Sorbello S, Capraro M, Frascella B, Vigezzi G, et al. The use of digital technologies to support vaccination programmes in Europe: state of the art and best practices from experts' interviews. Vaccines. 2021;9(10):1126. https://doi.org/10.3390/vaccines9101126
Batteux E, Mills F, Jones L, Symons C, Weston D. The effectiveness of interventions for increasing COVID-19 vaccine uptake: a systematic review. Vaccines. 2022;10(3):386. https://doi.org/10.3390/vaccines10030386
Choi J, Tamí-Maury I, Cuccaro P, Kim S, Markham C. Digital health interventions to improve adolescent HPV vaccination: a systematic review. Vaccines. 2023;11(2):249. https://doi.org/10.3390/vaccines11020249
Li L, Wood C, Kostkova P. Vaccine hesitancy and behavior change theory-based social media interventions: a systematic review. Transl Behav Med. 2022;12(2):243-72. https://doi.org/10.1093/tbm/ibab148
Hakim H, Driedger P, Gagnon P, Chevrier M, Roch M, MSc R, et al. Digital gamification tools to enhance vaccine uptake: scoping review. JMIR Serious Games. 2024;12:e47257. https://doi.org/10.2196/47257
Cascini F, Pantović A, Al-Ajlouni Y, Failla G, Puleo V, Melnyk A, et al. Social media and attitudes towards a COVID-19 vaccination: a systematic review of the literature. eClinicalMedicine. 2022;48:101454. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2022.101454
Limaye R, Holroyd T, Blunt M, Jamison A, Sauer M, Weeks R, et al. Social media strategies to affect vaccine acceptance: a systematic literature review. Expert Rev Vaccines. 2021;20(8):959-73. https://doi.org/10.1080/14760584.2021.1949292
Martínez-Serrano A, Pulido-Fuentes M, Notario-Pacheco B, Palmar-Santos A, Cobo-Cuenca A, Díez-Fernández A. Immunity awareness - strategies to improve the degree of acceptance of vaccines: a systematic review. Vaccines. 2025;13(6):618. https://doi.org/10.3390/vaccines13060618
Woodall W, Zimet G, Kong A, Buller D, Reither J, Chilton L, et al. Vacteens.org: a mobile web app to improve HPV vaccine uptake. Front Digit Health. 2021;3:693688. https://doi.org/10.3389/fdgth.2021.693688
Woodall W, Buller D, Zimet G, Kong A, Reither J, Chilton L, et al. TeenVac.org: a mobile web app to improve human papillomavirus vaccine uptake for adolescent boys. J Adolesc Health. 2025;77(4):749-55. https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2025.06.015
Kozłowska A, Grzyb T, Doliński D. A virtual assistant can persuade you to get vaccinated against the flu: online dialogue as a tool of social influence in promoting vaccinations. Soc Sci Med. 2025;369:117825. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2025.117825
Li Y, Li M, Yorke J, Bressington D, Chung J, Xie Y, et al. Effects of a theory- and evidence-based, motivational interviewing-oriented artificial intelligence digital assistant on vaccine attitudes: a randomized controlled trial. J Med Internet Res. 2025;27:72637. https://doi.org/10.2196/72637
Garett R, Young S. Online misinformation and vaccine hesitancy. Transl Behav Med. 2021;11(12):2194-9. https://doi.org/10.1093/tbm/ibab128
Wilson S, Wiysonge C. Social media and vaccine hesitancy. BMJ Glob Health. 2020;5(10):e004206. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2020-004206
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 О.В. Ільков, М.М. Сем’янів
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
