МОРФОГЕНЕЗ КЛИНОПОДІБНОЇ КІСТКИ ВПРОДОВЖ ЗАРОДКОВОГО ПЕРІОДУ ОНТОГЕНЕЗУ

Автор(и)

  • Д.В. Проняєв д-р мед. наук, професор, професор кафедри анатомії людини ім. М.Г. Туркевича Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна https://orcid.org/0000-0001-8096-4640
  • М.І. Білійчук аспірант кафедри анатомії людини ім. М.Г. Туркевича Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна https://orcid.org/0009-0009-0105-2973

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.30.2.118.2026.12

Ключові слова:

голова; морфометрія; краніометрія; морфогенез; ембріон; ембріогенез; анатомія

Анотація

Проведено комплексний морфологічний аналіз розвитку клиноподібної кістки протягом раннього ембріонального періоду онтогенезу (4-6 тижнів внутрішньоутробного розвитку ВУР)), з уточненням просторової організації її зачатків, виявленням критичних періодів становлення кісткових структур та їх взаємовідношень. Встановлено, що в 4-й тиждень клиноподібна кістка представлена єдиним мезенхімним комплексом прехордального та трабекулярного походження, який ще не має чітких меж, але задає первинну вісь та топографію майбутніх передклиноподібних і заклиноподібних сегментів. На 5-му тижні відбувається виокремлення самостійних мезенхімних конденсацій зачатків тіла, великих, малих крил та крилоподібного відростка клиноподібної кістки; формування перших зон майбутніх синхондрозів, що визначає початкову сегментацію тіла клиноподібної кістки. Шостий тиждень характеризується переходом до ранньої хондрифікації, морфологічним вирівнюванням зачатків уздовж серединної осі, встановленням стійких просторових взаємовідношень між перед- та заклиноподібними конденсаціями, початком формування ділянки турецького сідла.
Отримані результати уточнюють послідовність ранніх морфогенетичних подій та показують, що саме у 4–6-й тиждень розвитку закладаються провідні лінії росту, сегментація та просторові взаємозв’язки клиноподібної кістки, які визначають особливості формування середньої черепної ямки у подальших етапах онтогенезу.
Мета дослідження - виявити морфологічні особливості формування та становлення зачатків клиноподібної кістки протягом 4-6-го тижня ВУР.
Матеріал і методи. Для проведення дослідження використано 15 препаратів зародків, 4-6-го тижнів ВУР, з колекції кафедри анатомії імені М. Г. Туркевича. Проведено морфологічний аналіз та серійне гістологічне дослідження парафінових зрізів, забарвлених гематоксилін-еозином. Оцінювали просторову організацію та хронологію формування мезенхімних і хрящових зачатків клиноподібної кістки, а також їх топографо-анатомічні взаємовідношення із навколишніми структурами.
Результати дослідження. Аналіз 15 зародків 4-6-го тижнів розвитку показав, що в 4-й тиждень клиноподібна ділянка представлена однорідною масою мезенхіми, яка розташована прехордально та топографічно пов’язаною з переднім відділом хорди та зачатком трабекулярної пластинки. На 5-му тижні простежено виокремлення самостійних мезенхімних конденсацій зачатків малих, великих крил та тіла клиноподібної кістки, що супроводжується формуванням ранніх зон сегментації та зачатків внутрішньоклиноподібних синхондрозів. Виявлено структуризацію бічних мезенхімних масивів із подальшим формуванням складного мезенхімного комплексу, який встановлює просторову стабільність у ділянці майбутніх великих крил. У 6-й тиждень встановлено появу перших хондрогенних осередків, ущільнення мезенхіми тіла клиноподібної кістки, ранню конфігурацію ділянки турецького сідла.
Висновки. Розвиток клиноподібної кістки протягом 4-го тижня ВУР характеризується інтенсивним формуванням мезенхімних зачатків, що задають напрямок і просторову організацію всіх подальших етапів морфогенезу. Протягом 5-го тижня ВУР з’являються перші центри хондрифікації, у перед- та заклиноподібних мезенхімних ущільненнях; продовжуються процеси конденсації бічних мезенхімних масивів, які є зачатками великих крил. Протягом 5-го тижня ВУР формується зачаток крилоподібного відростка, що структурно об’єднує середні та бічні мезенхімні масиви. Відзначається розвиток ранніх топографічних та морфологічних взаємозв’язків між волокнами трійчастого нерва. Протягом 6-го тижня ВУР визначаються межі майбутніх каналів і отворів, формується ділянка турецького сідла та закладається основа для подальшої інтенсивної хондрифікації.

Посилання

Triantafyllou G, Piagkou M. The developing human sphenoid bone: linking embryological development to adult morphology. Biology. 2025;14(8):1090. https://doi.org/10.3390/biology14081090

Piagkou M, Fiska A, Tsakotos G, Triantafyllou G, Politis C, Koutserimpas C, et al. A morphological study on the sphenoid bone ligaments’ ossification pattern. Surg Radiol Anat. 2023;45(11):1405 17. https://doi.org/10.1007/s00276-023-03226-4

Utsunomiya N, Katsube M, Yamaguchi Y, Yoneyama A, Morimoto N, Yamada S. The first 3D analysis of the sphenoid morphogenesis during the human embryonic period. Sci Rep. 2022;12:5259. https://doi.org/10.1038/s41598-022-08972-w

Costea C, Turliuc S, Cucu A, Dumitrescu G, Carauleanu A, Buzduga C, et al. The "polymorphous" history of a polymorphous skull bone: the sphenoid. Anat Sci Int. 2018;93(1):14-22. https://doi.org/10.1007/s12565-017-0399-5

Dmytrenko RR, Tsyhykalo OV, Makarchuk IS. Embriolohichni peredumovy vad rozvytku cherepa liudyny [Embryological prerequisites for human skull malformations]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2024;28(1):109-16. https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.1.109.2024.20 (in Ukrainian).

Captier G, Cristol R, Montoya P, Prudhomme M, Godlewski G. Prenatal organization and morphogenesis of the sphenofrontal suture in humans. Cells Tissues Organs. 2003;175(2):98-104. https://doi.org/10.1159/000073753

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-28

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ