МОРФОГЕНЕЗ КЛИНОПОДІБНОЇ КІСТКИ ВПРОДОВЖ ЗАРОДКОВОГО ПЕРІОДУ ОНТОГЕНЕЗУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.30.2.118.2026.12Ключові слова:
голова; морфометрія; краніометрія; морфогенез; ембріон; ембріогенез; анатоміяАнотація
Проведено комплексний морфологічний аналіз розвитку клиноподібної кістки протягом раннього ембріонального періоду онтогенезу (4-6 тижнів внутрішньоутробного розвитку ВУР)), з уточненням просторової організації її зачатків, виявленням критичних періодів становлення кісткових структур та їх взаємовідношень. Встановлено, що в 4-й тиждень клиноподібна кістка представлена єдиним мезенхімним комплексом прехордального та трабекулярного походження, який ще не має чітких меж, але задає первинну вісь та топографію майбутніх передклиноподібних і заклиноподібних сегментів. На 5-му тижні відбувається виокремлення самостійних мезенхімних конденсацій зачатків тіла, великих, малих крил та крилоподібного відростка клиноподібної кістки; формування перших зон майбутніх синхондрозів, що визначає початкову сегментацію тіла клиноподібної кістки. Шостий тиждень характеризується переходом до ранньої хондрифікації, морфологічним вирівнюванням зачатків уздовж серединної осі, встановленням стійких просторових взаємовідношень між перед- та заклиноподібними конденсаціями, початком формування ділянки турецького сідла.
Отримані результати уточнюють послідовність ранніх морфогенетичних подій та показують, що саме у 4–6-й тиждень розвитку закладаються провідні лінії росту, сегментація та просторові взаємозв’язки клиноподібної кістки, які визначають особливості формування середньої черепної ямки у подальших етапах онтогенезу.
Мета дослідження - виявити морфологічні особливості формування та становлення зачатків клиноподібної кістки протягом 4-6-го тижня ВУР.
Матеріал і методи. Для проведення дослідження використано 15 препаратів зародків, 4-6-го тижнів ВУР, з колекції кафедри анатомії імені М. Г. Туркевича. Проведено морфологічний аналіз та серійне гістологічне дослідження парафінових зрізів, забарвлених гематоксилін-еозином. Оцінювали просторову організацію та хронологію формування мезенхімних і хрящових зачатків клиноподібної кістки, а також їх топографо-анатомічні взаємовідношення із навколишніми структурами.
Результати дослідження. Аналіз 15 зародків 4-6-го тижнів розвитку показав, що в 4-й тиждень клиноподібна ділянка представлена однорідною масою мезенхіми, яка розташована прехордально та топографічно пов’язаною з переднім відділом хорди та зачатком трабекулярної пластинки. На 5-му тижні простежено виокремлення самостійних мезенхімних конденсацій зачатків малих, великих крил та тіла клиноподібної кістки, що супроводжується формуванням ранніх зон сегментації та зачатків внутрішньоклиноподібних синхондрозів. Виявлено структуризацію бічних мезенхімних масивів із подальшим формуванням складного мезенхімного комплексу, який встановлює просторову стабільність у ділянці майбутніх великих крил. У 6-й тиждень встановлено появу перших хондрогенних осередків, ущільнення мезенхіми тіла клиноподібної кістки, ранню конфігурацію ділянки турецького сідла.
Висновки. Розвиток клиноподібної кістки протягом 4-го тижня ВУР характеризується інтенсивним формуванням мезенхімних зачатків, що задають напрямок і просторову організацію всіх подальших етапів морфогенезу. Протягом 5-го тижня ВУР з’являються перші центри хондрифікації, у перед- та заклиноподібних мезенхімних ущільненнях; продовжуються процеси конденсації бічних мезенхімних масивів, які є зачатками великих крил. Протягом 5-го тижня ВУР формується зачаток крилоподібного відростка, що структурно об’єднує середні та бічні мезенхімні масиви. Відзначається розвиток ранніх топографічних та морфологічних взаємозв’язків між волокнами трійчастого нерва. Протягом 6-го тижня ВУР визначаються межі майбутніх каналів і отворів, формується ділянка турецького сідла та закладається основа для подальшої інтенсивної хондрифікації.
Посилання
Triantafyllou G, Piagkou M. The developing human sphenoid bone: linking embryological development to adult morphology. Biology. 2025;14(8):1090. https://doi.org/10.3390/biology14081090
Piagkou M, Fiska A, Tsakotos G, Triantafyllou G, Politis C, Koutserimpas C, et al. A morphological study on the sphenoid bone ligaments’ ossification pattern. Surg Radiol Anat. 2023;45(11):1405 17. https://doi.org/10.1007/s00276-023-03226-4
Utsunomiya N, Katsube M, Yamaguchi Y, Yoneyama A, Morimoto N, Yamada S. The first 3D analysis of the sphenoid morphogenesis during the human embryonic period. Sci Rep. 2022;12:5259. https://doi.org/10.1038/s41598-022-08972-w
Costea C, Turliuc S, Cucu A, Dumitrescu G, Carauleanu A, Buzduga C, et al. The "polymorphous" history of a polymorphous skull bone: the sphenoid. Anat Sci Int. 2018;93(1):14-22. https://doi.org/10.1007/s12565-017-0399-5
Dmytrenko RR, Tsyhykalo OV, Makarchuk IS. Embriolohichni peredumovy vad rozvytku cherepa liudyny [Embryological prerequisites for human skull malformations]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2024;28(1):109-16. https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.1.109.2024.20 (in Ukrainian).
Captier G, Cristol R, Montoya P, Prudhomme M, Godlewski G. Prenatal organization and morphogenesis of the sphenofrontal suture in humans. Cells Tissues Organs. 2003;175(2):98-104. https://doi.org/10.1159/000073753
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Д.В. Проняєв, М.І. Білійчук

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
