КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАТРИМКИ ДОЗРІВАННЯ ВОРСИНЧАСТОГО ХОРІОНА ПРИ КОРОНАВІРУСНІЙ ХВОРОБІ (COVID-19) У ВАГІТНОЇ

Автор(и)

  • Т.В. Савчук канд. мед. наук, доцент, доцент кафедри патологічної анатомії НМУ імені О.О. Богомольця; вул. Мечникова, 5; м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7218-0253
  • І.В. Лещенко старший викладач кафедри фізіології НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8239-256X

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.30.2.118.2026.14

Ключові слова:

плацента; COVID-19; SARS-CoV-2; ворсини хоріона; патологічна анатомія; затримка дозрівання ворсин хоріона

Анотація

Структура хоріона змінюється відповідно до терміну вагітності: стовбурові, проміжні та термінальні ворсини. У плаценті SARS-CoV-2 уражає клітини, що експресують ангіотензинперетворювальний фермент 2 (angiotensin-converting enzyme 2 – ACE2), – ендотелій, синцитіотрофобласт. Ураження цих клітин спричиняє піроптоз, запалення та розвиток артеріолосклерозу. Під час свого дозрівання плацента фіксує та зберігає зміни, які проявляються порушенням формування хоріона.

Мета роботи – кількісне визначення затримки дозрівання ворсинчастого хоріона при коронавірусній хворобі COVID-19 у вагітної.
Матеріал і методи. Досліджувались 102 плаценти при COVID-19 у вагітної: І група (n=90) – плацента при народженні живого доношеного плода в гострому періоді хвороби у вагітної, та ІІ група (n=12) – при антенатальній асфіксії. У ІІ групі жінка хворіла на 17-22 тижнях гестації. Для порівняння даних досліджували плаценту (n=50) при фізіологічних пологах до епідемії COVID-19.
Застосовували мікроскопічний, імуногістохімічний, статистичний методи дослідження. Для визначення кількісного показника гістологічні препарати фотографували через мікроскоп за допомогою цифрової фотокамери, отримані фотографії завантажували у форматі JPEG на сервіс ONLINE JPG TOOLS, за допомогою якого визначали відсоток кольору пікселя у фото, який є відсотком досліджуваної структури.
Результати. При антенатальній асфіксії плода (група ІІ) спостерігалося збільшення відсотка стовбурових та напівстовбурових ворсин хоріона – 36 (25; 50) проти 7 (6; 9) у плацентах групи 1. Стовбурові ворсини групи ІІ відрізняли якісні зміни – фіброз строми та артеріолосклероз. Кількість термінальних ворсин у групі ІІ була 8 (8-8); (p˂0,001). У плацентах групи І кількість термінальних ворсин не відрізнялася від групи порівняння – 26 (25-27), що є показником адекватного формування ворсинчастого хоріона відповідно до гестаційного віку. При однаковій кількості термінальних ворсин хоріона в групах І та порівняння відсоток міжворсинчастого простору в групі І був зменшений – 26 (20-33) проти групи порівняння – 44 (40-49), що є проявом набряку термінальних ворсин хоріона. Зменшення кількості ворсин у групі ІІ призводило до збільшення відсотка міжворсинчастого простору – 49 (44-55).
Висновки. Проведено кількісне визначення структур плаценти в гострому періоді коронавірусної хвороби при народженні живого доношеного плода та при антенатальній асфіксії при інфікуванні на 17-22 тижнях. Основа плацентарної недостатності – якісна та кількісна перебудова хоріона. Гіпоплазія термінальних ворсин при антенатальній загибелі плода – прояв ураження SARS-CoV-2 стовбурових та напівстовбурових ворсин у другому триместрі гестації.

Посилання

Turco MY, Moffett A. Development of the human placenta. Development. 2019 Nov 15;146(22):dev163428. https://doi.org/10.1242/dev.163428

Turowski G, Tony Parks W, Arbuckle S, Jacobsen AF, Heazell A. The structure and utility of the placental pathology report. APMIS. 2018 Jul;126(7):638-46. https://doi.org/10.1111/apm.12842

Cindrova-Davies T, Sferruzzi-Perri AN. Human placental development and function. Semin Cell Dev Biol. 2022 Nov;131:66-77. https://doi.org/10.1016/j.semcdb.2022.03.039

Sankar KD, Bhanu PS, Kiran S, Ramakrishna BA, Shanthi V. Vasculosyncytial membrane in relation to syncytial knots complicates the placenta in preeclampsia: a histomorphometrical study. Anat Cell Biol. 2012 Jun;45(2):86-91. https://doi.org/10.5115/acb.2012.45.2.86

Deanfield JE, Halcox JP, Rabelink TJ. Endothelial Function and Dysfunction. Circulation. 2007 Mar 13;115(10):1285-95. https://doi.org/10.1161/circulationaha.106.652859

Baergen RN, Heller DS. Placental Pathology in Covid-19 Positive Mothers: Preliminary Findings. Pediatr Dev Pathol. 2020 May 12;23(3):177-80. https://doi.org/10.1177/1093526620925569

Savchuk TV, Leshchenko IV, Vaslovych VV, Chernenko OH, Malysheva TA. Coronavirus disease 2019 (COVID-19) in pregnancy: pathomorphological ultrastructural changes of the placenta. Pathologia. 2025 Dec 23;22(3):187-99. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2025.3.338824

Savchuk TV, Leshchenko IV, Vaslovych VV, Chernenko OH, Malysheva TA. Coronavirus disease 2019 (COVID-19) during pregnancy: pathomorphological changes in the terminal villi of the placenta. Pol Merkur Lekarski. 2025;53(4):485-94.

https://doi.org/10.36740/Merkur202504108

Turowski G, Vogel M. Re-view and view on maturation disorders in the placenta. APMIS. 2018 Jul;126(7):602-12. https://doi.org/10.1111/apm.12858

Burton GJ, Fowden AL. The placenta: a multifaceted, Transient Organ. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 2015 Mar 5;370(1663):20140066. https://doi.org/10.1098/rstb.2014.0066

Sara S, Peter L, Ajlana L, Matts O, Francisco ON, Jan W, et al. OP003. Placental perfusion in normal pregnancy and in early and late preeclampsia: A magnetic resonance imaging study. Pregnancy Hypertension. 2013 Apr;3(2):63. https://doi.org/10.1016/j.preghy.2013.04.019

Abu-Dief EE, Elsayed HM, Atia EW, Abdel-Rahman M, Fawzy M. Modulation of Telocytes in Women with Preeclampsia: A Prospective Comparative Study. J Microsc Ultrastruct. 2021 Jan 22;9(4):158-63. DOI: 10.4103/JMAU.JMAU_52_20.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-28

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ