ЗНАЧЕННЯ ЕНДОКРИННИХ РУЙНІВНИКІВ ДЛЯ ВИНИКНЕННЯ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ

Анотація

Мета дослідження – систематизувати сучасні дані щодо взаємозв’язку між впливом ендокринних дизрапторів та розвитком метаболічного синдрому і обґрунтувати комплекс превентивних заходів, спрямованих на зниження експозиції до цих хімічних факторів ризику.
Матеріал і методи. З метою досягнення поставленого завдання проведено поглиблений аналіз наукових статей за тематикою розвитку метаболічного синдрому (МС) під впливом ендокринних дизрапторів у журналах, що індексуються в базах даних SCOPUS, Web of Science, MEDLINE, Google Scholar, UpToDate, ResearchGate.
Пошук у науково-метричних базах підтвердив зв’язок розвитку МС з впливом EDCs і був проведений за ключовими словами: "metabolic syndrome", "endocrine disruptors", "detoxification", "nutrition".
Результати. Ендокринні дизраптори (EDCs - endocrine disrupting chemicals) - хімічні речовини, які порушують роботу гормональної системи і відіграють роль псевдогормонів, оскільки викликані ними гормональні ефекти фізіологічно не зумовлені. EDCs імітують гормони, блокують гормональні рецептори, змінюють синтез, транспорт, метаболізм гормонів. До EDCs відноситься багато хімічних сполук, але найвідоміші з них – бісфенол А (BPA), фталати, пестициди, PFAS, деякі важкі метали. Чисельні наукові дослідження ілюструють науковий інтерес і складність зв’язку МС і EDCs. Пацієнти з наявністю МС мають чисельні етіологічні чинники, що впливають на розвиток і перебіг цього стану, але вплив EDCs ще більше підсилює складові метаболічних розладів, спонукаючи до порушення обміну речовин та функції щитоподібної залози; розвитку автоімунних станів, безпліддя, ожиріння, наявності вад розвитку в новонароджених, аутизму, різноманітних видів раку та інше.
Висновки. Основним методом превентивної стратегії є дотримання щоденного уникнення контакту з хімічними речовинами, постійна детоксикація організму, принципи раціонального харчування.