Імуноцитофлуоресцентний аналіз: основні етапи фенотипування та диференційний потенціал автологічних стовбурових мезенхімальних клітин in vitro

I. I. Torianyk, V. V. Kolesnyk

Анотація


У статті міститься розгорнута інформація щодо можливостей застосування імунофлуоресцентного аналізу для вивчення основних етапів фенотипування та диференціювання автологічних стовбурових мезенхімальных клітин (АСМК) in vitro. Авторами роботи представлені свідчення, що стосуються походження клітин (самці щурів лінії Вістар 3-місячного віку), способів їх отримання в лабораторних умовах (виділення із діафізів, епіфізів стегнової та великогомілкової кісток тварин із подальшим промиванням культуральним середовищем, висівом на чашки Петрі, експлантацією, відмиванням від формених елементів крові, культивуванням у моношарі, пересівом). Вказуються умови проведення фенотипування (із застосуванням проточної цитофлуориметрії, отримання ДНК полімеризацією зі специфічними праймерами та завершення полімеразно-ланцюговою реакцією). Продукти реакції аналізували методом електрофорезу в агарозному гелі. Диференціюванню в нейрональному напрямку піддавали АСМК після другого пересіву культури. Для індукції диференціювання застосовували ростовий фактор нейротрофін-3. АСМК нарощували до щільного моношару. Фенотипування отриманих похідних проводили шляхом забарвлення клітин антитілами до білкових маркерів нейронів специфічного ядерного білка нейронів (NeuN) (Chemicon), нейро-фібрилярного білка відростків (Tau) (Chemicon), мієлін-олігодендроцит специфічного білка (MOSP) (Chemicon), гліального фібрилярного кислого білка (GFAP) (Chemicon). У результаті дослідження встановлено, що кількість CD90+- клітин (які власне і були популяцією АСМК) становила 95-97 %. Фенотип клітин, що визначали із залученням поверхневих маркерів, не змінювався протягом перших чотирьох пасажів. Культивування популяції АСМК протягом цих пасажів довело, що вони не втрачали здатності до диференціювання у трьох ортодоксальних напрямках. Отже, популяції АСМК залишалися гомогенними.


Ключові слова


автологічні стовбурові мезенхімальні клітини (АСМК); імунофлуоресцентний метод; фенотипування; культивування; диференціювання; маркери нейроцитів

Повний текст:

PDF

Посилання


Lisyanyy NI. Stvolovye nervnye kletki golovnogo mozga i immunnaya sistema [Stem nerve cells of the brain and the immune system]. Ukr. nevrol. zh. 2011;2:24-30. (in Russian).

Brodskiy IB, Bryantseva SA, Zhapparova ON. Primenenie mezenkhimal'nykh stvolovykh kletok dlya vosstanovleniya struktury i funktsii povrezhdennykh tkaney i organov [The use of mesenchymal stem cells to restore the structure and function of damaged tissues and organs]. Efferent. i fiz.-khim. med. 2011;1:4-10. (in Russian).

Tsymbalyuk VI, Medvedev VV. Neyrogennye stvolovye kletki: mezhdu proshlym i budushchim [Neurogenic stem cells: between the past and the future]. Lekar'. 2008;7:36-42. (in Russian).

American Heart Association [American Heart Association. Heart Disease and Stroke Statistics.] [Internet]. Update, Dallas TX, 2007;36-41. Available from: http:// www. american heart.org/ statistics.

Barkho BZ, Zhao X. Adult neural stem cells: response to stroke injury and potential for therapeutic applications. Cell Res. Ther. 2011;6:327-38.

Bliss TM, Andres RH, Steinberg GK. Transplantation Therapy for Stroke. Neurobiol. Dis. 2010;37:275-83.

Burns TC, Steinberg GK. Stem cells and stroke: opportunities, challenges, and strategies. Expert Opin Biol Ther. 2011;11:447-61.

Rossi DJ, Bryder D, Seita I. Deficiencies in DNA damage repair limit the function of haematopoietic stem cells with age. Nature. 2007;447:725-29.

Wang L, Li Y, Chen J. Ischemic cerebral tissue and MCP-1 enhance rat bone marrow stromal cell migration in interface culture. Experimental Hematology. 2002;30(7):831-36.

Liman TG, Endres M. New vessels after stroke: postischemic neovascularisation and regeneration. Cerebrovasc. Dis. 2012;33:492-99.

Lindvall O, Kokaia Z. Stem cell research in stroke: how far from the clinic? Stroke. 2011;42:2369-75.

Buhnemann C, Scholz A, Bernreuther C. Neuronal differentiation of transplanted embryonic stem cell-derived precursors in stroke lesions of adult rats. Brain. 2006;129:3238-48.

Sehara Y, Hayashi T, Deguchi K. Potentiation of neurogenesis and angiogenesis by G-CSF after focal cerebral ischemia in rats. Brain Res. 2007;1151:142-49.

Lalu MM, McIntyre L, Pugliese C. Safety of Cell Therapy with Mesenchymal Stromal Cells (Safe Cell): A Systematic Review and Meta-Analysis of Clinical Trials. Plos one. 2012;7:475-79.

Sahota P, Savitz SI. Investigational therapies for ischemic stroke: neuroprotection and neurorecovery. Neurotherapeutics. 2011;8:434-51.

Smith HK, Gavins FN. The potential of stem cell therapy for stroke: is PISCES the sign? FASEB J. 2012;26:2239-52.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






DOI: https://doi.org/10.24061/110014

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2017 I. I. Torianyk, V. V. Kolesnyk

Технічний редактор журналу, к.мед.н. М. Степанченко, 2015-2017