DOI: https://doi.org/10.24061/111214

Особливості несприятливих гемостатичних чинників перебігу фібриляції передсердь у хворих із метаболічним синдромом залежно від віку

M. A. Orynchak, M. M. Vasylechko

Анотація


З метою визначення показників коагуляційного гемостазу залежно від віку та рівня ендогенного інсуліну (ЕІ) в крові у хворих із різними формами фібриляції передсердь (ФП) та з метаболічним синдромом (МС) обстежено 137 осіб із пароксизмальною, персистувальною та перманентною формами ФП та з МС, серед них 28 – середнього віку (1-ша група); 67 – літнього віку (2-га група) та 42 – старечого віку (3-тя група); 84 – з інсулінорезистентністю, 53 – без інсулінорезистентності. Проведено аналіз стану системи коагуляційного гемостазу за показниками протромбінового індексу (ПтІ), фібриногену, розчинних фібринмономерних комплексів (РФМК) та D-димерів у плазмі крові за стандартними методиками. Виявлено тенденцію до зростання ПтІ з віком та найбільше його підвищення майже на 25% (р<0,05) у пацієнтів 3-ї групи зі спонтанною гіперінсулінемією (ГІ) та з пароксизмальною ФП. Рівень фібриногену в крові мав тенденцію до зростання з віком (р<0,1) і виявився збільшеним у 1,5-2 рази при реактивній та спонтанній ГІ порівняно з особами без інсулінорезистентності (р<0,05) як при пароксизмальній, так і при постійних формах ФП. Достовірне підвищення рівня РФМК виявлено у всіх пацієнтів, проте в більшій мірі в осіб 2-ї та 3-ї групи при спонтанній ГІ (р<0,05) та перманентній формі ФП (р<0,05). Підвищення рівня D-димерів у плазмі крові виявилося характерним для 40 % осіб середнього віку та майже в 50 % – у літньому та старечому віці, переважно при спонтанній ГІ (р<0,05). Наявність D-димерів у крові виявлено в 40 %; 42 % та 54 % випадків при пароксизмальній, персистувальній та перманентній формі ФП
відповідно (р<0,05). Отже, пацієнти старших вікових груп незалежно від форми ФП та за наявності інсулінорезистентності характеризуються формуванням стану
гіперкоагуляції, що проявляється підвищенням рівня ПтІ, фібриногену, РФМК та D-димерів у плазмі крові порівняно з пацієнтами без інсулінорезистентності.


Ключові слова


фібриляція передсердь; метаболічний синдром; гемостаз; вік; інсулінорезистентність

Повний текст:

PDF

Посилання


Korkushko OV, Luhovs'kyy EV, Shatylo VB. Vikovi osoblyvosti porushen' systemy hemostazu v osib z insulinorezystentnistyu [Age features of hemostatic disorders in people with insulin resistance]. Krovoobih ta hemostaz. 2012;1-2:75-82. (in Ukrainian).

Mitchenko OI, Korpachev VV, Bahriy AE. Diahnostyka i likuvannya metabolichnoho syndromu, tsukrovoho diabetu, prediabetu i sertsevo-sudynnykh zakhvoryuvan' [Diagnosis and treatment of metabolic syndrome, diabetes mellitus, prediabetes and cardiovascular diseases]. Kiev; 2009. 40 p. (in Ukrainian).

Sychov OS, Kovalenko VM, Dzyak HV. Diahnostyka ta likuvannya fibrylyatsiyi peredserd'. Rekomendatsiyi robochoyi hrupy po porushennyam sertsevoho rytmu Asotsiatsiyi kardiolohiv Ukrayiny [Diagnosis and treatment of atrial fibrillation. Recommendations of the Working Group on Violation of the Heart Rhythm of the Association of Cardiologists of Ukraine]. Kiev; 2011. 27-30 p. (in Ukrainian).

Zotova IV, Zatejshhikov DA, Sidorenko BA. Prediktory vnutriserdechnogo tromboza u bol'nyh s mercatel'noj aritmiej: faktory gemostaza, marker vospalenija i geneticheskie faktory [Predictors of intracardiac thrombosis in patients with atrial fibrillation: hemostatic factors, markers inflammation and genetic factors]. Kardiologija. 2007;47:46-54. (in Russian).

Gorog DA. Prognostic value of plasma fibrinolysis activation markers in cardiovascular disease. J. Am. Coll. Cardiol. 2010;55:2701-709.

Irace C, Scavelli F, Carallo C. Plasma and blood viscosity in metabolic syndrome. Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis. 2009;19(7):476-80.

Festa A, D'Agostino R, Mykkanen L. Relative contribution of insulin and its precursors to fibrinogen and PAI_1 in a large population with different states of glucose tolerance. The insulin resistance atherosclerosis Study (IRAS). Arterioscler Thromb Vasc Biol. 1999;19:562-68.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2017 M. A. Orynchak, M. M. Vasylechko

Технічний редактор журналу, к.мед.н. М. Степанченко, 2015-2018