Вікові особливості ехокардіографічних параметрів серця у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVIII.4.72.2014.207Ключові слова:
неалкогольна жирова хвороба печінки, ремоделювання міокарда, ехокардіографіяАнотація
Досліджено вікові зміни ехокардіографічних параметрів у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки. В обстежених пацієнтів із віком спостерігається зміна структурних та функціональних параметрів серця: прогресуюче збільшення розмірів лівого передсердя, правого шлуночка, зниження фракції викиду. У них також змінюється геометрія міокарда лівого шлуночка, що в молодому та зрілому віці проявляється формуванням концентричного ремоделювання та ексцентричної гіпертрофії, а у хворих літнього віку – розвитком його концентричної гіпертрофії. Зазначене вимагає своєчасного застосування кардіопротекторних засобів у комплексному лікуванні цього контингенту хворих.
Посилання
Asmi MN, Walsh MJ. A Practical Guide to Echocardiograpthy. London: Chapman and Hall Medical; 1995. 260 p.
Soderberg C, Stal P, Askling J. Decreased survival of subjects with elevated liver function tests during a 28-year follow-up. Hepatology. 2010;51:595-602.
Ruttmann E, Brant LJ, Concin H. Gamma-glutamyl transferaseas a risk factor for cardiovascular disease mortality: an epidemiological investigation in a cohort of 163,944 Austrian adults. Circulation. 2005;112:2130-37.
Kharchenko NV, Anokhina GA, Kharchenko VV. Correction of the functional state of the liver lipid content, homocysteine in the blood, endothelial function and energy metabolism in patients with non-alcoholic steatohepatitis in combination with hypertension. Modern Gastroenterology. 2011;1:27-32.
Kolesnikova OV. Relationship of severity of non-alcoholic steatosis with basic metabolic parameters in patients with high cardiovascular risk. Bukovinian Medical Journal. 2012;16(1):36-41.
Krahmalova ОO, Kozlov AP. Assessing the impact of combination therapy of carvedilol and lisinopril on left ventricular functional status in patients with nonalcoholic fatty liver disease in combination with cardiovascular pathology. Ukrainian Therapeutic J. 2013;1:5-11.
Murilo F, Duncan BB, Luis Rohde EP. Echocardiography-based left ventricular mass estimation. How should we define hypertrophy. Cardiovascular Ultrasound. 2005;3:17.
Stepanova M, Younossi ZM. Independent association between non-alcoholic fatty liver disease and cardiovascular disease in the US population. Clinical Gastroenterology and Hepatology. 2012;10:646-50.
Tashchuk VK, Shorikov EI, Shorikova DV. The effect of long-term therapy with Ramipril and losartan on the structural and functional changes of the myocardium in patients with arterial hypertension. Ukrainian Journal of Cardiology. 2008;4:56-9.
Treeprasertsuk S, Leverage S, Adams LA. The Framingham risk score and heart disease in nonalcoholic fatty liver disease. Liver Int. 2012;32:945-50.
Haring R, Wallaschofski H, Nauck M. Ultra-sonographic hepatic steatosis increases prediction of mortality risk from elevated serum gammaglutamyltranspeptidase levels. Hepatology. 2009;50:1403-11.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 V. P. Prysyazhnyuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
