Ультраструктура ендотеліоцитів капілярів м’язової тканини у хворих на хронічну ішемію кінцівок після трансплантації прогеніторних клітин фетальної печінки
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVIII.4.72.2014.209Ключові слова:
хронічна ішемія, непряма реваскуляризація, електронна мікроскопіяАнотація
Неможливість виконання реконструктивно-відновних оперативних втручань, при ураженні дистального артеріального русла зумовлює пошук та розробку методів непрямої реваскуляризації. Перспективним вбачається використання клітинної трансплантації з метою активації процесів репарації та ангіогенезу в ураженій кінцівці. Проведені доклінічні дослідження, із моделюванням ішемії кінцівки на лабораторних тваринах, показали суттєву стимуляцію процесів ангіогенезу після трансплантації прогеніторних стовбурових клітин фетальної печінки. У подальшому клітинна трансплантація виконана хворим на хронічну ішемію кінцівок. Застосовуючи методи електронної мікроскопії на ультраструктурному рівні ендотеліоцитів капілярів м’язової тканини доведено, що клітинна трансплантація призводить до суттєвої активізації процесів ангіогенезу у хворих на хронічну ішемію кінцівок, та є перспективним методом непрямої реваскуляризації.
Посилання
Wester T, Jorgensen JJ, Stranden E. Treatment with autologous bone marrow mononuclear cells in patients with critical lower limb ischaemia. A pilot study. Scand. J. Surg. 2008;97(1):56-62.
Lachmann N, Nikol S. Therapeutic angiogenesis for peripheral artery disease: stem cell therapy. Vasa. 2007;36(4):241-51.
Matsubara H. Therapeutic angiogenesis for patients with critical limb ischemia using autologous bone marrow cell transplantation. NipponNaika Gakkai Zasshi. 2003;10:877-83.
Tuteishi-Yuyama E, Matsubara H, Murohara T. Therapeutic angiogenesis for patients with limb ischemia by autologous transplantation of bone-marrow cells: a pilot study and a randomized controlled trial. Lancet. 2002;360:427-35.
Oda M, Kato K, Toba K. Prognostic factors for critical limb ischemia after autologous bone marrow implantation. J. Cardiol. 2007;50(4):235-42.
Kirana S, Stratmann B, Lammers D. Wound therapy with autologous bone marrow stem cells in diabetic patients with ischaemia-induced tissue ulcers affecting the lower limbs. Int. J. Clin. Pract. 2007;61(4):690-92.
Kukharchuk AL, Radchenko VV, Sirman VM. Stvolovye kletki: eksperiment, teoriya, klinika. Embronal'nye, mezenkhimal'nye, neyral'nye i gemopoeticheskie stvolovye kletki [Stem cells: experiment, theory, clinic. Embryonic, mesenchymal, neural and hematopoietic stem cells]. Chernivtsi: Zoloti lytavry; 2004. 505 р. (in Russian).
Bersenev AV. Izuchenie vyzhivaniya i differentsirovki allogennykh fetal'nykh kletok, transplantirovannykh v golovnoy mozg patsientam s bolezn'yu Parkinsona - rezul'taty issledovaniya autopsiynogo materiala [Study of the survival and differentiation of allogenic fetal cells transplanted into the brain in patients with Parkinson's disease - the results of an autopsy study]. Klet. transpl. 2005;1(2):34-5. (in Russian).
Lee DD, Grossman E, Chong AS. Cellular therapies for type 1 diabetes. Horm Metab Res. 2008;40(2):147-54.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 R. V. Saliutin, S. S. Palianytsia, O. V. Buslovych, V. M. Bogolepov
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
