Застосування газорідинної хроматографії в судово-медичній експертизі
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVII.3.67.2013.132Ключові слова:
судово-медична експертиза, отруйні речовини, хіміко-токсикологічний аналіз, хроматограф, газорідинна хроматографіяАнотація
У даній роботі показана актуальність і ефективність використання методу газорідинної хроматографії в судово-медичній експертизі для аналізу вмісту алкоголю, отруйних і наркотичних речовин у біологічних зразках.Посилання
Avdeev MI. Kurs sudebnoy meditsiny [Course of Forensic Medicine]. Moskow; 1959. 712 p. (in Russian).
Kramarenko VF. Toksikologicheskaya khimiya [Toxicological chemistry]. Kiev; 1989. 259 p. (in Russian).
Materialy sayta kompanii «Khromatek» [Materials of the site of the company "Chromatek"]. Available from: http://chromatec.ru/. (in Russian).
Pleteneva TV. Toksikologicheskaya khimiya [Toxicological chemistry]. Moskow; 2005. 204-20 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 M. V. Zvarych
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).