Оцінка можливості дентальної ідентифікації осіб за програмою DVI – інтерполу
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVII.3.67.2013.141Ключові слова:
ідентифікація особи, стоматологічний статусАнотація
У роботі рекомендоване дотримання системи ведення медичної документації, котра є невід’ємною складовою при використанні розробленої комп’ютерної програми “Стоматологічна ідентифікація”, в якій використовуються шифри та коди форми № 43 стоматологічної звітності МОЗ України, для підвищення ефективності роботи правоохоронним та судовослідчим органам в ідентифікації померлих та живих осіб.
Посилання
Solheim T, Lorentsen M, Sundries PK. The "Scandinavian Star" ferry disaster 1990-a challenge to forensic odontology. Bang Int J Legal Med. 1992. 339-45.
Stene-Johansen W, Solheim T, Sakshaug O. Dental identification after the Dash 7 aircraft accident at Torghatten. J Forensic Odontostomatol. 1992;10:15-4.
Nortje CJ, Harris AM. Maxillo-facial radiology in forensic dentistry: a review. J Forensic Odontostomatol. 1986;4:29-8.
Summers R, Lewin D. Forensic dental photography. Practical Forensic Odontology. Edited вy Clarck DH Wright. 1992. 188-5 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 Ye. Ye. Kostenko, Y. V. Tsotsko
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).