Судово-медичні критерії встановлення давності утворення суб- та епідуральних крововиливів у живих осіб за даними сучасних променевих методів дослідження
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVII.3.67.2013.150Ключові слова:
черепно-мозкова травма, променева діагностикаАнотація
Етіологія, класифікація, механізми утворення та діагностика різновидів черепно-мозкової травми продовжують залишатися найбільш актуальними проблемами в сучасній медицині не тільки в плані її клінічної, лабораторної та інструментальної (променевої) діагностики, але також в її судово-медичній експертній оцінці.
Посилання
Goryachkina GP. Vnutrimozgovye krovoizliyaniya v ostrom periode travmy cherepa i golovnogo mozga (gistotopograficheskoe issledovanie) [Intracerebral hemorrhages in the acute period of trauma to the skull and brain (histotopography)] [dissertation abstract]. Leningrad; 1966. 23 p. (in Russian).
Popov VL. Morfologicheskaya kharakteristika i sudebno-meditsinskaya otsenka travmaticheskikh subarakhnoidal'nykh krovoizliyaniy [Morphological characteristics and forensic evaluation of traumatic subarachnoid hemorrhages] [dissertation abstract]. Leningrad; 1980. 56-2 p. (in Russian).
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 P. O. Leontiev, P. A. Kaplunovskyi
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
