Про необхідність комплексного підходу до судово-медичної діагностики «бампер-переломів»
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVII.3.67.2013.160Ключові слова:
морфологія, автомобільна травма, бампер-переломАнотація
У статті розглядаються складні питання судово-медичної діагностики автомобільної травми, а саме, механізм утворення «бампер-переломів». Доводиться, що тільки на підставі вивчення морфології перелому складно встановити його походження, та пропонується так званий «комплексний підхід» для судово-медичної діагностики «бампер-перелому».Посилання
Solokhin AA. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza v sluchayakh avtomobil'noy travmy [Forensic medical examination in cases of car injury]. Moskow: Meditsina; 1968. 234 p. (in Russian).
Zagryadskaya AP. Sudebno-meditsinskoe opredelenie mekhanizma transportnoy travmy [Forensic medical definition of the mechanism of transport injury]. Gor'kiy; 1976. 31 p. (in Russian).
Matyshev AA. Raspoznavanie osnovnykh vidov avtomobil'noy travmy [Recognition of the main types of car injuries]. Moskow: Meditsina, Leningradskoe otdelenie; 1969. 128 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 P. V. Plevinskis
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
