Особливості вогнепальних уражень біологічних об’єктів при пострілах 9 мм пістолетними боєприпасами, що споряджені кулями з антирикошетною здатністю через перешкоди зі скла
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVII.3.67.2013.178Ключові слова:
пістолетні боєприпаси, антирикошетна здатність, скло, грудна клітка, шкіраАнотація
У статті наведені особливості вогнепальних уражень шкіри грудної клітки, що заподіяні при пострілах пістолетними боєприпасами «9х18 мм ПРС», що споряджені кулями з антирикошетною здатністю, через перепони зі скла з різної дистанції.
Посилання
Stepanov GV, Gurnovich AV, Kalachev AI. Eksperimental'naya otsenka effektivnosti pul' razlichnoy konstruktsii [Experimental evaluation of the effectiveness of bullets of different design]. Mezhdunar. nauch.-tekh. sb. “Artilleriyskoe i strelkovoe vooruzhenie”. Kiev: NTTs ASV; 2001. 8-13 p. (in Russian).
Shevchuk MM. Analiz pokaznykiv smertnosti sered naselennia Ukrainy vnaslidok zapodiiannia vohnepal'nykh ushkodzhen' za 2005-2007 rr [Analysis of indicators of death rate among the population of Ukraineas a result of inflicting of firearms for 2005-2007]. Kyiv; 2009;18(2):279-84. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 M. A. Fedorenko
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
