Тривале спостереження за хворими на гострий інфаркт міокарда при використанні антагоністів альдостерону
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVII.2.66.2013.84Ключові слова:
інфаркт міокарда, серцева недостатність, лікування, альдостерон, ангіотензинперетворювальний фермент, передсердний натрійуретичний пептид, фактор ВіллебрандаАнотація
Проведено аналіз віддалених результатів використання антагоністів альдостерону (спіронолактону та еплеренону) у комплексному лікуванні хворих на інфаркт міокарда з серцевою недостатністю. Досліджено функціональний стан міокарда за допомогою ехокардіографії, визначено рівень нейрогуморальних месенджерів – альдостерону, ангіотензинперетворювального ферменту, передсердного натрійуретичного пептиду, фактору Віллебранда. Показано, що за використання еплеренону більш висока вірогідність відновлення у хворих функціонального стану міокарда – зростання фракції викиду на 16,1 %, ударного об'єму на 23,2 %. Згідно з теорією шансів встановлено, що за використання еплеренону ймовірність досягнення маси міокарда лівого шлуночка менше за 180,24±15,24 г вірогідно вища, ніж за застосування спіронолактону (t=2,10; р<0,05). При аналізі концентрації в плазмі крові альдостерону встановлено, що через рік його вміст суттєво знизився в обох групах, хоча більш виражено в осіб, які приймали еплеренон (р<0,01).
Посилання
Parkhomenko OM, Amosova KM, Dziak HV. Klinichni rekomendatsii z diahnostyky ta likuvannia hostroi sertsevoi nedostatnosti: onovlennia 2012 roku [Clinical recommendations for the diagnosis and treatment of acute heart failure: an update for 2012] [Internet]. Elektronnyi naukovo-praktychnyi zhurnal pro kardiolohiiu. 2013;2:1-30. Available from: strazhesko.org.ua/inc/materials/gsn_recommend_2012_final.doc. (in Ukrainian).
Brøndum-Jacobsen P, Benn M, Jensen GB, Nordestgaard BG. 25-hydroxyvitamin d levels and risk of ischemic heart disease, myocardial infarction, and early death: population-based study and meta-analyses of 18 and 17 studies. Arterioscvler Thromb Vasc Biol. 2012;32(11):2794-802.
Ivanes F, Susen S, Mouquet F, Pigny P, Cuilleret F, Sautière K, et al. Aldosterone, mortality, and acute ischaemic events in coronary artery disease patients outside the setting of acute myocardial infarction or heart failure. Eur Heart J. 2012;33(2):191-202.
Braunwald E. The rise of cardiovascular medicine. Eur Heart J. 2012;33(7):838-45.
Braunwald E, Sabatine MS. The Thrombolysis in Myocardial Infarction (TIMI) Study Group experience. J Thorac Cardiovasc Surg. 2012;144(4):762-70.
Antoni ML, Hoogslag GE, Boden H, Liem SS, Boersma E, Fox K, et al. Cardiovascular mortality and heart failure risk score for patients after ST-segment elevation acute myocardial infarction treated with primary percutaneous coronary intervention (Data from the Leiden MISSION! Infarct Registry). Am J Cardiol. 2012;109(2):187-94.
Rossignol P, Cleland JG, Bhandari S, Tala S, Gustafsson F, Fay R, et al. Determinants and consequences of renal function variations with aldosterone blocker therapy in heart failure patients after myocardial infarction: insights from the Eplerenone Post-Acute Myocardial Infarction Heart Failure Efficacy and Survival Study. Circulation. 2012;125(2):271-9.
Zannad F, McMurray JJ, Krum H, van Veldhuisen DJ, Swedberg K, Shi H, et al. Eplerenone in patients with systolic heart failure and mild symptoms. N Engl J Med. 2011;364(1):11-21.
McMurray JJ, Adamopoulos S, Anker SD, Auricchio A, Böhm M, Dickstein K, et al. ESC Guideilnes for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012. Eur Heart J. 2012;33(14):1787-847.
Messaoudi S, Jaisser F. Aldosterone and the mineralocorticoid receptor. Eur Heart J Suppl. 2011;13(B):B4-B9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 V. K. Tashchuk, O. S. Polianska, O. I. Gulaga
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
