Клінічно-допплерографічні зіставлення при синдромі вегето-судинної дистонії віддаленого періоду черепно-мозкової травми
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVII.1.65.2013.7Ключові слова:
синдром вегето-судинної дистонії, транскраніальна допплерографія судин головиАнотація
Наведені результати допплерографічного дослідження магістральних артерій голови (МАГ) хворих у зіставленні з клінічною симптоматикою домінуючого синдрому вегето-судинної дистонії віддаленого періоду черепно-мозкової травми (ЧМТ).
Посилання
Konovalov AN, Likhterman LB, Potapov AA, editors. Klinicheskoe rukovodstvo po cherepno-mozgovoy travme [Clinical guidelines for head injury]. Moscow: NII neyrokhirurgii im. N.N. Burdenko RAMN; 1998;1:47-128. (in Russian).
Luschyk UB. Osnovy klinichnoi ul'trazvukovoi diahnostyky tserebrovaskuliarnykh zakhvoriuvan': arterial'nyi ta venoznyi aspekty; kliniko-hemodynamichni interpretatsiia [Fundamentals of clinical ultrasound diagnosis of cerebrovascular diseases: arterial and venous aspects; clinical and hemodynamic interpretation]. Kiev; 1998. 102 р. (in Ukrainian).
Lushchik UB. Osnovy metodiki ul'trazvukovoy diagnostiki sosudov golovnogo mozga: arterial'nyy i venoznyy aspekty, klinicheskaya interpretatsiya [Fundamentals of the technique of ultrasound diagnostics of cerebral vessels: arterial and venous aspects, clinical interpretation]. Kiev; 1997. 108 р. (in Russian).
Makarov AYu, Pomnikov VG, Makkaveyskiy PA. Cherepno-mozgovaya travma [Craniocerebral injury]. Klinicheskaya nevrologiya s osnovami mediko-sotsial'noy ekspertizy. St. Petersburg; 1998. 211-32 p. (in Russian).
Odinak MM, Emel'yanov AYu. Klassifikatsiya i klinicheskie proyavleniya posledstviy cherepno-mozgovykh travm [Classification and clinical manifestations of the consequences of craniocerebral injuries]. Voenno-meditsinskiy zhurnal. 1998;319(1):46-51. (in Russian).
Konovalov AN, Potapov AA, Likhterman LB. Patogenez, diagnostka i lechenie cherepno-mozgovoy travmy i ee posledstviy [Pathogenesis, diagnostics and treatment of craniocerebral trauma and its consequences]. Voprosy neyrokhirurgii. 1994;4:18-25. (in Russian).
Pesochina EA. Znachenie nasledstvenno-konstitutsional'nykh faktorov v formirovanii otdalennykh posledstviy cherepno-mozgovoy travmy [The importance of hereditary-constitutional factors in the formation of the long-term consequences of craniocerebral trauma] [dissertation abstract]. Kharkiv; 1989. 23 р. (in Russian).
Rudas MS, Skvortsova TYu, Korotkov AD. Pozitronno-emissionnaya tomografiya v diagnostike povrezhdeniy golovnogo mozga u bol'nykh v otdalennom periode cherepno-mozgovoy travmy [Positron emission tomography in the diagnosis of cerebral lesions in patients in the long-term cerebral trauma]. Voprosy neyrokhirurgii. 1996;3:8-12. (in Russian).
Pedachenko YeH, Shlapak IP, Huk AP, Pylypenko MM. Cherepno-mozkova travma: suchasni pryntsypy nevidkladnoi dopomohy [Craniocerebral trauma: modern principles of emergency care]. Kiev: VARTA; 2007. 312 р. (in Ukrainian).
Batjer HH. Transcranial dopplre pulsativity in vasodilatation and stenosis. J Neurosurgery. 1990;72(6):901-6.
Hashimoto BE, Hattrick CW. New Method of Adult Transcranial Doppler. J Ultrasound Med. 1991;10:49-53.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 B. V. Zadorozhna
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
