Роль параоксонази у формуванні атеросклеротичних змін у судинах хворих на антифосфоліпідний синдром
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVII.1.65.2013.34Ключові слова:
параоксоназа, антифосфоліпідний синдром, метаболічні фактори ризику, структурно-функціональні зміни судинАнотація
У результаті проведених досліджень продемонстровано значне зниження активності сироваткової параоксонази в українській популяції хворих на антифосфоліпідний синдром (АФС). Основними чинниками, які впливають на рівень ферменту, були чоловіча стать, вік, артеріальна гіпертензія, тютюнокуріння, порушення ліпідного обміну. Перебіг захворювання та ожиріння суттєвої ролі не відігравали. Встановлено причинно-наслідкові зв’язки низької ферментативної активності у хворих на АФС та наявності високих титрів антитіл до кардіоліпіну та β2-глікопротеїну-1. Зниження рівня параоксанази є предиктором раннього розвитку структурно-функціональних змін у судинах хворих на АФС.
Посилання
Stefanovic A, Kotur-Stevuljević J, Vujović A. Association of the atherogenic index of plasma and oxidative stress status with weight gain during noncomplicated pregnancy. Clin Chem Lab Med. 2012;1(50):2019-25.
Tang WH, Hartiala J, Fan Y. Clinical and Genetic Association of Serum Paraoxonase and Arylesterase Activities With Cardiovascular Risk. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2012;32(11):2803-12.
Connelly PW, Maguire GF, Draganov DI. Separation and quantitative recovery of mouse serum arylesterase and carboxylesterase activity. J Lipid Res. 2004;45(3):561-6.
Hochberg MC. Updating the American College of rheumatology revised criteria for the classification of systemic lupus erythematosus. Arthr Rheum. 1997;40:1725.
Mercanoglu F, Erdogan D, Oflaz H. Impaired brachial endothelial function in patients with primary anti-phospholipid syndrome. Int J Clin Pract. 2004;58(11):1003-7.
Myakis S, Lockshin MD, Atsumi A. International consensus statement on an updated of the classification criteria for the definite antiphospholipid syndrome. J Thromb Haemost. 2006;4:295-306.
Mackness B, Mackness M. Anti-inflammatory properties of paraoxonase-1 in atherosclerosis. In: Reddy ST, ed. Paraoxonases in inflammation, infection and toxicology. Dordrecht: Humana Press; 2010. 143-151 p.
Scacchi R, Corbo RM, Rickards O. New data on the world distribution of paraoxonase (PON1 Gln 192-Arg) gene frequencies. Hum Biol. 2004;75(3):365-73.
Celermajer DS, Sorensen KE, Gooch VM. Non-invasive detection of endothelial disfunction in children and adults at risk of atherosclerosis. Lancet. 1992;340:1111-15.
Abdel-Azeez HA, Sharaf SM, Ahmad A. Paraoxonase 1 activity and genotyping in systemic lupus erythematosus and their relationships with cardiovascular complications. Med Hum Genet. 2008;9(2):10-5.
Amine K, Atouk A, Moussamih S. Paraoxonase-1 (PON1) activity in patients with coronary artery diseases and in diabetic patients. Ann Biol Clin (Paris). 2011;69(6):671-7.
Kiss E, Seres I, Tarr T. Reduced paraoxonase1 activity is a risk for atherosclerosis in patients with systemic lupus erythematosus. Ann N. Y. Acad Sci. 2007;1108:83-91.
Rosenblat M, Aviram M. Paraoxonases role in the prevention of cardiovascular diseases. Biofactors. 2009;35(1):98-104.
Wendelhag I, Wiklund O, Wikstrand J. Atherosclerotik changes in the femoral and carotid arteries in familial hypercholesterolemia. Ultrasonographic assessment of intima-media thickness and plague occurrence. Arterioscler Thromb. 1993;13:1404-11.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 S. V. Shevchuk, Ya. S. Seheda, O. V. Shevchuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
