Ферментна активність та концентрація плацентарної лужної фосфатази у трофобласті хоріальних ворсинок плаценти при запаленні посліду (гістохімічне та імуногістохімічне дослідження)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVII.1.65.2013.35Ключові слова:
плацентарна лужна фосфатаза, запалення послідуАнотація
У статті автор надає кількісні результати власних гістохімічних та імуногістохімічних досліджень ферментної активності та концентрації специфічного плацентарного білка «плацентарної лужної фосфатази» у трофобласті хоріальних ворсинок при різних видах запалення посліду.
Посилання
Tsinzerling VA, Mel'nikova VF. Perinatal'nye infektsii (Voprosy patogeneza, morfologicheskoy diagnostiki i kliniko-morfologicheskikh sopostavleniy) [Perinatal infections (Issues of pathogenesis, morphological diagnosis and clinical and morphological comparisons)]. St. Petersburg: Elbi St. Petersburg; 2002. 352 р. (in Russian).
Benirschke K, Kaufmann Р, Baergen RN. Pathology of the Human Placenta. New York: Springe; 2006. 1050 p.
Hammer O, Harper DAT, Ryan PD. PAST: Paleontological Statistics. Reference Manual. Oslo: University of Oslo; 2012. 284 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 O. P. Shenderiuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
