Клінічна характеристика перебігу ВІЛ-інфекції із супутньою кріоглобулінемією
DOI:
https://doi.org/10.24061/213715Ключові слова:
ВІЛ-інфекція/СНІД, кріопатія, кріоглобуліни, антиретровірусна терапія, дипіридамолАнотація
У статті описано клінічні випадки ВІЛ-інфекції із супутньою кріопатією у різних клінічних стадіях. Охарактеризовано особливості перебігу ВІЛ/СНІДу залежно від супутньої патології та впливу різних методів лікування на феномен кріоглобулінемії.Посилання
Zadorozhnyi AM, Herasun BA. Kriohlobulinemiia u khvorykh na khronichnyi nabutyi toksoplazmoz [Cryoglobulinemia in patients with chronic acquired toxoplasmosis]. Infektsiini khvoroby. 2009;3:48-51. (in Ukrainian).
Chop’iak VV, Hospodars'kyi IIa, Herasun BA. Klinichnyi alhorytm nadannia medychnoi dopomohy khvorym na poliklonovyi (zmishanyi) kriohlobulinemichnyi syndrom [Clinical algorithm of medical care for patients with polyclonal (mixed) cryoglobulinemic syndrome]. Kiev; 2005. 33 р. (in Ukrainian).
Yakobysiak M. Imunolohiia [Immunology]. Vinnytsya: Nova knyha; 2004. 672 р. (in Ukrainian).
Alpa M, Ferrero B, Cavallo R. Gli anticorpi anti-GM1 ed anti-solfatidi nelle Vasculiti sistemiche primitive, nel HIV e nella Crioglobulinemia mista: dosaggio sierico e correlazioni clinico-elektromiografiche. G Ital Nefrol. 2009;19(6):617-21.
Aprosina Z, Muchin N, Kozlovskaya L. Clinical significance of mixed cryoglobulinemia. J Hepatol. 2002;36(4):112.
Brouet JC, Clauvel JP, Danon F. Biologic and clinical significance of cryoglobulins. A report of 86 cases. Amer J Med. 2004;57:775-88.
Colombo P, Cascina A, Monzeglio C. Human immunodeficiency virus and mixed cryoglobulinemia in dialysis. Minerva Urol Nefrol. 2007;49(3):109-13.
Csepregi A, Nemesanszky E, Bely M. Cryoglobulinemia and chronic infectious diseases. Z Gastroenterol. 2008;36(5):391-401.
Dammacco F, Sansonno D. Antibodies to HIV in essential mixed cryoglobulinaemia. Clin Exp Immunol. 2009;87(3):352-6.
Fiordalisi G, Zanella I, Mantero G. High prevalence of GB virus C infection in a group of Italian patients with hepatitis of unknown etiology. J Infect Dis. 2009;1:181-3.
Ghinoi A, Mascia MT, Puccini R. Manifestazioni autoimmuni e linfoproliferaive HIV-correlate: l'esempio della crioglobulinemia mista. G Ital Nefrol. 2004;21(3):225-37.
Marquez J, Restrepo C, Candia L. Human immunodeficiency virus – associated rheumatic disorders in the HAART era. J Rheumatol. 2004;31:741-6.
Ramos-Casals M, De Vita S, Tzioufas AG. Human immunodeficiency virus, Sjogren's syndrome and B-cell lymphoma: linking infection, autoimmunity and cancer. Autoimmunity Reviews. 2005;4(1):8-15.
Trejo O, Ramos-Casals M, Lopez-Guillermo A. Hematologic malignancies in patients with cryoglobulinemia: Association with autoimmune and chronic viral diseases. Seminars in Arthritis and Rheumatism. 2003;33(8):19-28.
Zignego AL, Ferri C, Giannini C. Human immunodeficiency virus infection in mixed cryoglobulinemia and B-cell non-Hodgkin's lymphoma: evidence for a pathogenetic role. Arch Virol. 2007;142(3):545-55.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 V. D. Moskaliuk, V. D. Sorokhan, S. R. Melenko, I. V. Balaniuk, K. I. Vozna
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
