Кровопостачання підшлункової залози в перинатальному періоді онтогенезу людини
DOI:
https://doi.org/10.24061/213853Ключові слова:
підшлункова залоза, кровопостачання, перинатальний періодАнотація
За допомогою методів анатомічного дослідження 57 препаратів трупів плодів і новонароджених та 12 органокомплексів встановлено, що підшлункова залоза кровопостачається 11 основними артеріями. Голівка підшлункової залози кровопостачається гілками від загальної печінкової, шлунково-дванадцятипалокишкової, передньої і задньої верхніх підшлунководванадцятипалокишкових, передньої і задньої нижніх підшлунково-дванадцятипалокишкових артерій, правою гілкою нижньої підшлункової артерії, довгою артерією підшлункової залози. Починаючи з 7-місячних плодів, у кровопостачанні голівки залози, крім вищеназваних, беруть участь вища передня підшлункова артерія (10 %) та велика артерія підшлункової залози (24 %). Гілки селезінкової артерії кровопостачають тіло підшлункової залози, крім цього у 30 % випадків тіло залози кровопостачається лівою гілкою нижньої підшлункової артерії, у 24 % – великою підшлунковою артерією, у 9 % – довгою артерією підшлункової залози. У кровопостачанні хвоста підшлункової залози бере участь селезінкова артерія та її гілки і гілки довгої та нижньої підшлункових артерій, які виявлені у 31 % випадків.Посилання
Kokoschuk HI, Chernikova HM, Dohadina IV. Embriotopohrafiia osoblyvosti rozvytku pidshlunkovoi zalozy v rann'omu ontohenezi liudyny [Embryotopography features of the development of the pancreas in the early ontogeny of man]. Ukrains'kyi medychnyi al'manakh. 2000;3(3):82-4. (in Ukrainian).
Zhuk IG, Lozhko PM, Tsydik IS. Rentgeno-anatomo-gistologicheskaya kharakteristika vozrastnykh izmeneniy podzheludochnoy zhelezy cheloveka [X-ray anatomical and histological characteristics of age-related changes in the human pancreas]. In: Tez. dokl. V kongr. mezhdunar. assots. Morfologov. Morfologiya. 2000;117(3):47. (in Russian).
Akhtemiichuk YuT, editors. Narysy perynatal'noi anatomii [Essays on perinatal anatomy]. Chernivtsi: BDMU; 2011. 300 р. (in Ukrainian).
Yareshko VG, Zhivitsa SG, Sitsinskiy SA. Osobennosti diagnostiki i lecheniya raka podzheludochnoy zhelezy [Features of diagnosis and treatment of pancreatic cancer]. In: mater. KhKhI z’izdu khirurhiv Ukrainy. Zaporizhzhia; 2005. Vol.1. 378-9. (in Russian).
Torlopova VA. Algoritm antenatal'noy diagnostiki i taktiki pri porokakh razvitiya pishchevaritel'nogo trakta [The algorithm of antenatal diagnosis and tactics for the evils of the development of the digestive tract]. Detskaya khirurgiya. 2006;4:19-22. (in Russian).
Duvillie D, Stetsyuk V, Filhoulaud G. Control of pancreatic development by intercellular signals. J Biochem Soc Trans. 2008;36(Pt 3):276-9.
Ceres AV, Zwingenberger AL, Hardam E. Helical computed tomographic angiography of the normal canine pancreas. Vet Radiol Ultrasound. 2006;47(3):270-8.
Kimura W, Hirai L, Yamaguchi H. Surgical anatomy of arteries running transversery in the pancreas, with special reference to the superior transverse pancreatic artery. Hepatogastroenterology. 2004;51:973-79.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 O. M. Slobodian
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
